Джон Курнос | |
---|---|
![]() | |
Народився | 6 березня 1881[1] ![]() Київ, Російська імперія ![]() |
Помер | 27 серпня 1966[1] (85 років) ![]() Нью-Йорк, Нью-Йорк, США ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | мовознавець, поет, перекладач ![]() |
Знання мов | англійська[2] ![]() |
Роки активності | з 1914 |
Джон Курнос, народжений Іван Коршун (грец. John Cournos; рос. Иван Григорьевич Коршун; він сам використовував форму Йоганн Грегоревич для свого оригінального імені[3]) (6 березня 1881 — 27 серпня 1966) — письменник і перекладач російсько-єврейського походження, який провів своє подальше життя в еміграції.
Раннє життя
Курно народився в Житомирі, Російська імперія, і його першою мовою була ідиш; вивчав російську, німецьку та іврит з репетитором вдома.[4] Коли йому було десять років, його родина емігрувала до Філадельфії, де він вивчив англійську мову.
Літературна кар'єра
У червні 1912 року він переїхав до Лондона, де працював позаштатним інтерв'юером і критиком для британських і американських видань і почав свою літературну кар'єру як поет, а згодом і романіст. Пізніше він емігрував до США, де провів решту свого життя.
Він був одним із поетів-імажиністів, але більш відомий своїми романами, оповіданнями, есе та критикою, а також як перекладач російської літератури. Він використовував псевдонім Джон Кортні. Він також писав для The Philadelphia Record під псевдонімом «Gorky».
Пізніше він одружився з Гелен Кестнер Саттертуейт (1893—1960), яка також була письменницею під псевдонімами Сібіл Нортон і Джон Гоук. Проте він, ймовірно, найбільш відомий своїм нещасливим романом із Дороті Л. Сейерс, вигаданим Сейерсом у детективній книзі «Сильна отрута» (1930) і самим Курно в «Диявол — англійський джентльмен»(1932).[5]
Курнос і його дружина під її псевдонімом Сібіл Нортон співпрацювали над кількома книгами, зокрема «Відомі сучасні американські романісти», «Відомі британські романісти», «Найкращі світові оповідання 1947 року» та біографія «Джона Адамса».[6]
Антикомунізм
Після Жовтневого перевороту Курнос брав участь у лондонській антикомуністичній організації «Російський визвольний комітет». Від її імені він написав у 1919 році пропагандистський памфлет «Лондон за більшовиків: мрія лондонця про повернення з Петрограда», заснований переважно на тому, що він побачив під час свого візиту в Петрограді до Олексія Ремізова в 1917—1918 роках, чиї Часи він тоді перекладав як The Clock.[7] У ньому детально розповідається про перші події захоплення влади більшовиками в Росії, а його дії відбувалися у Великій Британії, щоб дати можливість британській аудиторії краще уявити, як це було. Сінклер Льюїс використовував той самий прийом, щоб уявити фашистське захоплення Сполучених Штатів у своїй праці 1935 року У нас це неможливо.
У жахливій, але жартівливій майбутній історії Курно британський революційний режим вводить нову валюту під назвою «Макдональд» на честь Рамсая Макдональда, якого, однак, незабаром відсунули більшовицькі лідери Макленін і Троцман (sic). Контрреволюційний заколот генерала Гейґа зазнає поразки під Сент-Олбансом, і більшовики починають збирати своїх колишніх союзників. Ллойд Джордж ув'язнений у лондонському Тауері. Герберта Веллса також ув'язнюють більшовики, незважаючи на його ліву книгу «Любов і містер Льюїшем». Лондон зображено бідним, з сигаретами на чорному ринку та зламаними ліфтами, а оповідач блукає по Стренду, вигукуючи на бруд вулиць, ледарів і ревниву заздрість до своїх нових черевиків.
Смерть
Курнос помер у Нью-Йорку.
Бібліографія
- Гордон Крейг і театр майбутнього (1914)
- Маска (1919)
- Лондон під більшовиками (1919)
- Стіна (1921?)
- Бабель (1922)
- Найкращі британські оповідання 1922 року (як редактор, 1922?)
- У вигнанні (1923)
- Новий Кандід (1924)
- Спорт богів (1925)
- Міранда Мастерс (1926)
- О'Флаерті Великий (1928)
- Сучасний Плутарх (1928)
- Оповідання з радянської Росії (1929)
- Бабусю Мартіна вбили (1930)
- Мандрівні жінки/Самовар (1930)
- Диявол — англійський джентльмен (1932)
- Автобіографія (1935)
- Послання до євреїв (1938)
- Відкритий лист до євреїв і християн (1938)
- Почуй, Ізраїлю (1938)
- Книга пророцтв від єгиптян до Гітлера (1938)
- Хлопчик на ім'я Джон (1941)
- Скарбниця російського побуту і гумору (1943)
- Відомі сучасні американські романісти (1952)
- Паломництво до свободи (1953; написано спільно з Сібіл Нортон, ілюстрації Руса Андерсона)
- Американські оповідання дев'ятнадцятого століття (1955: Everyman's Library)
- Збірник класичної російської літератури (1961)
- З Гей, Го… і Людина з лопатами (1963)
- Створена легенда — переклад книги Федора Сологуба [псевд.] (невідома дата видання)
Примітки
- ↑ а б в Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Marilyn Schwinn Smith, "Aleksei Remizov's English-language Translators: New Material, " in Anthony Cross (ed.), A People Passing Rude: British Responses to Russian Culture (Open Book Publishers, 2012; ISBN 190925410X), p. 190.
- ↑ Smith, "Aleksei Remizov's English-language Translators, " p. 190.
- ↑ DuBose, Martha Hailey (11 грудня 2000). Women of Mystery: The Lives and Works of Notable Women Crime Novelists. ISBN 9780312276553. Процитовано 13 листопада 2017.
- ↑ John Cournos, 85, Wrote Novels and Book Reviews.
- ↑ Smith, "Aleksei Remizov's English-language Translators, " pp. 191–92.
Посилання
- * List of books on the Open Library
- Dictionary of Literary Biography on John Cournos
- John Cournos' online introduction to «Taras Bulba and Other Tales» by Nikolai Vasilievich Gogol
- An account by Alfred Satterwaite, John Cournos' stepson
- John Cournos на сайті Бібліотеки Конгресу (записів у каталозі: 57)