Джоел Обі
Особисті дані
Народження	22 травня 1991(1991-05-22) (33 роки)
	Лагос, Нігерія
Зріст	177 см
Вага	72 кг
Громадянство	Нігерія
Позиція	півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Реджина»
Номер	22
Юнацькі клуби
2005—2010	«Інтернаціонале»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2010–2015 «Інтернаціонале» 50 (2) 2013–2014 →  «Парма» 8 (0) 2015–2018 «Торіно» 52 (6) 2018–2019 «К'єво» 11 (1) 2019 →  «Аланьяспор» 2 (0) 2019–2021 «К'єво» 56 (5) 2021–2022 «Салернітана» 21 (0) 2022– «Реджина» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2011–2018 Нігерія 18 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 20 липня 2022.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 20 липня 2022.
Джоел Обі у Вікісховищі

Джоел Обі (англ. Joel Obi, нар. 22 травня 1991, Лагос) — нігерійський футболіст, півзахисник італійської «Реджини». Грав у складі національної збірної Нігерії.

Народився 22 травня 1991 року в Лагосі. Вихованець футбольної школи клубу «Інтернаціонале». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2010 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 39 матчах чемпіонату. У складі італійського клубу став переможцем Ліги чемпіонів УЄФА 2009-10, володарем Кубка Італії 2010-11 та Суперкубка Італії з футболу 2010.

2 вересня 2013 року приєднався на умовах річної оренди до «Парми», в якій протягом сезону провів лише 8 матчів в Серії A. 2014 року повернувся до лав «Інтера», зіграв за клуб у ще 11 матчах чемпіонату. 23 листопада 2014 року відзначився у зіграному внічию (1-1) матчі проти «Мілану»^[1], і став першим нігерійцем, який забив у міланському дербі за 9 років, після голу Обафемі Мартінса 11 грудня 2005 року.^[2]

2 липня 2015 року Джоел Обі за 2,4 мільйона євро перейшов до складу іншої італійської команди — «Торіно», та уклав із новим клубом контракт на 4 роки^[3][4]. У 2018 році став гравцем іншої італійської команди «К'єво», підписавши з нею трирічний контракт.^[5] з початку 2019 року відправлений у оренду до турецького клубу «Аланьяспор», за команду якого за півроку лише двічі виходив на поле в іграх турецької першості.

Повернувшись 2019 року до «К'єво», що на той час втратив місце в елітному італійському дивізіоні, протягом двах сезонів був стабільним основним гравцем на рівні Серії B. Згодом сезон 2021/22 відіграв за вищолігову «Салернітану», після чого продовжив кар'єру у Серії B, ставши гравцем «Реджини».

На початку 2011 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Нігерії. Протягом наступного року був постійним гравцем основного складу команди, проте потім припинив залучатися до збірної.

Після тривалої перерви у виступах за збірну навесні 2018 року був викликаний до її складу і, провівши декілька товариських матчів, 3 червня 2018 року був включений до її заявки на тогорічний чемпіонат світу в Росії, в іграх якого на поле не виходив. Загалом за восьмірічну кар'єру в національній команді взяв участь у 18 іграх у її складі.

Станом на 20 липня 2022 року

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2010–11	«Інтернаціонале»	A	10	0	КІ	2	0	ЛЧ	1	0	СІ+СУ+КЧС	0+0+0	0	13	0
2011–12		A	27	1	КІ	2	0	ЛЧ	7	0	СІ	1	0	37	1
2012–13		A	2	0	КІ	1	0	ЛЄ	1	1	-	-	-	4	1
2013–14	«Парма»	A	8	0	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	8	0
2014–15	«Інтернаціонале»	A	11	1	КІ	1	0	ЛЄ	5	0	-	-	-	17	1
Усього за «Інтернаціонале»			50	2		6	0		14	1		1	0	71	3
2015–16	«Торіно»	A	10	1	КІ	1	0	-	-	-	-	-	-	11	1
2016–17		A	20	0	КІ	3	0	-	-	-	-	-	-	23	0
2017–18		A	22	5	КІ	3	1	-	-	-	-	-	-	25	6
Усього за «Торіно»			52	6		7	1		-	-		-	-	59	7
2018-січ. 2019	«К'єво»	A	11	1	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	11	1
січ.-черв. 2019	«Аланьяспор»	СЛ	2	0	КТ	0	0	-	-	-	-	-	-	2	0
2019–20	«К'єво»	B	26+3[6]	1	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	29	1
2020–21		B	30+1[6]	4	КІ	1	0	-	-	-	-	-	-	32	4
Усього за «К'єво»			71	6		1	0		-	-		-	-	72	6
2021–22	«Салернітана»	A	21	0	КІ	2	0	-	-	-	-	-	-	23	0
2022–23	«Реджина»	B	0	0	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	0	0
Усього за кар'єру			202	14		16	1		14	1		1	0	235	16

 Статистика матчів і голів за збірну —  Нігерія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
9-2-2011	Лагос	Нігерія	2 – 1	Сьєрра-Леоне	товариський матч	-	64'
27-3-2011	Абуджа (місто)	Нігерія	4 – 0	Ефіопія	Відбір до Кубка африканських націй 2012	-
29-3-2011	Абуджа (місто)	Нігерія	3 – 0	Кенія	товариський матч	-	55'
1-6-2011	Абуджа (місто)	Нігерія	4 – 1	Аргентина	товариський матч	-	71'
5-6-2011	Аддис-Абеба	Ефіопія	2 – 2	Нігерія	Відбір до Кубка африканських націй 2012	-
3-9-2011	Антананаріву	Мадагаскар	0 – 2	Нігерія	Відбір до Кубка африканських націй 2012	-	72'
6-9-2011	Дакка	Аргентина	3 – 1	Нігерія	товариський матч	-	46'
8-10-2011	Абуджа (місто)	Нігерія	2 – 2	Гвінея	Відбір до Кубка африканських націй 2012	-	67'
11-10-2011	Вотфорд	Гана	0 – 0	Нігерія	товариський матч	-	70'
12-11-2011	Бенін-Сіті	Нігерія	0 – 0	Ботсвана	товариський матч	-	46'
15-11-2011	Кадуна	Нігерія	2 – 0	Замбія	товариський матч	-
29-2-2012	Кігалі	Руанда	0 – 0	Нігерія	Відбір до Кубка африканських націй 2013	-
28-5-2014	Лондон	Нігерія	2 – 2	Шотландія	товариський матч	-	54'
23-3-2018	Вроцлав	Польща	0 – 1	Нігерія	товариський матч	-	58' 65'
27-3-2018	Лондон	Нігерія	0 – 2	Сербія	товариський матч	-	77'
28-5-2018	Порт-Гаркорт	Нігерія	1 – 1	ДР Конго	товариський матч	-	46'
2-6-2018	Лондон	Англія	2 – 1	Нігерія	товариський матч	-	46'
11-9-2018	Монровія	Ліберія	1 – 2	Нігерія	товариський матч	-
Усього		Матчів	18		Голів	0

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

• Володар Суперкубка Італії з футболу (1):

«Інтернаціонале»: 2010

• Володар Кубка Італії (1):

«Інтернаціонале»: 2010-11

• Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (1):

«Інтернаціонале»: 2009-10

Примітки

[ред. | ред. код]

1. ↑ Joel Obi's strike earns Inter derby point over rival AC Milan. Fox Sports. 23 листопада 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 листопада 2014.
2. ↑ Internazionale vs. Milan 3–2. Soccerway. 11 грудня 2005. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 23 листопада 2014.
3. ↑ Official: Joel Obi Joins Torino. Kicknews24.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 липня 2015.
4. ↑ Joel Obi al Toro (Italian) . Torino F.C. 2 липня 2015. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 2 липня 2015.
5. ↑ UFFICIALE: ChievoVerona, ecco Obi: contratto triennale con opzione. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018. (італ.)
6. ↑ ^{а б} У плей-оф.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джоел Обі

• Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль гравця на TransferMarkt^{[недоступне посилання з липня 2019]} (італ.), (нім.), (англ.)
• Статистика виступів на сайті national-football-teams.com [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
• Статистика на сайті www.footballdatabase.eu [Архівовано 30 червня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»