Lifestyle Khazanah Profil Baru Dram Lists Ensiklopedia
Technopedia Center
PMB University Brochure
Faculty of Engineering and Computer Science
S1 Informatics S1 Information Systems S1 Information Technology S1 Computer Engineering S1 Electrical Engineering S1 Civil Engineering

faculty of Economics and Business
S1 Management S1 Accountancy

Faculty of Letters and Educational Sciences
S1 English literature S1 English language education S1 Mathematics education S1 Sports Education





  2. Weltenzyklopädie
  3. Джино Черві — Вікіпедія
Джино Черві — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джино Черві
Народився3 травня 1901(1901-05-03)[1][2][…]
Болонья, Італія[1]
Помер3 січня 1974(1974-01-03)[1][2][…] (72 роки)
Punta Alad, Кастільйоне-делла-Пеская, Провінція Гроссето, Тоскана, Італія
Похованняцвинтар Фламініо
Громадянство Італія
 Королівство Італія
Діяльністьактор театру, кіноактор, телеактор
Роки діяльності1924 — 1972
У шлюбі зNinì Gordini Cervid
ДітиTonino Cervid
БатькиAntonio Cervid
ЧленствоCompagnia del teatro d'arte di Romad[4] і масонство
IMDbnm0148974
Нагороди та премії
CMNS: Джино Черві у Вікісховищі

Джи́но Луї́джі Че́рві (італ. Gino Luigi Cervi, МФА: [ˈdʒiːno ˈtʃɛrvi]; 3 травня 1901(19010503), Болонья, Королівство Італія — 3 січня 1974, Пунта Ала, Тоскана, Італія) — італійський актор.

Життєпис

Gino Cervi, Georges Simenon, Arnoldo Mondadori

Джино Луїджі Черві народився 3 травня 1901 року в Болоньї в родині театрального критика Антоніо Черві. У 1924 році почав акторську кар'єру в трупі Альди Бореллі[it], у 1925 році перейшов до трупи Луїджі Піранделло, потім у трупу Тофано-Мальтальяті[it] і в 1938 році опинився в римському театрі «Елізео»[it] серед найкращих акторів Італії[5]. Зайнявся режисурою, не залишивши й акторського ремесла. Найбільшу увагу привернули його постановки «Дванадцятої ночі» і «Віндозорських насмішниць» В. Шекспіра, інсценування «Гравця» Ф. Достоєвського, «Але це несерйозно»! (італ. Ma non è una cosa seria) Піранделло, «Сірано де Бержерак» Ростана, «Кардинал Ламбертіні» (італ. Il cardinale Lambertini) Альфредо Тестоні[it][6].

У 1932 році Черві уперше знявся у кіно, розпочавши з невеликої ролі в пригодницькому фільмі Дженнаро Рігеллі[it] про льотчиків «Блакитна армія» (італ. L'armata azzurra). Основними акторськими роботами Черві в італійському довоєнному кінематографі стали ролі у фільмах режисера Алессандро Блазетті — «Альдебаран» (фр. Aldebaran) у 1935 році, історичній стрічці «Етторе Ф'єрамоска» (фр. Ettore Fieramosca, 1938) та «Пригоди Сальватора Рози» (італ. Un'avventura di Salvator Rosa) в 1939-му[7].

У фільмі «Прогулянка в хмарах» (1942, у радянському прокаті «Чотири кроки в хмарах») Джино Черві створив привабливий образ провінційного комівояжера, незграбної, нерішучої людини з тонкою, благородною душею. Фільм і створений у ньому образ Черві, був знятий під час війни, та прозвучав як виклик фашистській пропаганді. У тому є році актор зіграв головну роль у фільмі Ріккардо Фреда «Дон Сезар де Базан» за драмою французького письменника Віктора Гюго «Рюї Блаз». Співпрацю з Фредою Черві продовжив і після війни: так, у 1946 році він зіграв роль Володимира Дубровського у пригодницькій драмі «Чорний Орел» (за романом О. Пушкіна «Дубровський»), а в 1948-му втілив образ Жана Вальжана в черговій екранізації роману В. Г'юго «Знедолені». Обидві стрічки ввійшли до числа лідерів італійського кінопрокату перших повоєнних років[8][9].

За сукупність акторських робіт у 1953 році Джино Черві був відзначений премією Срібна стрічка Італійського національного синдикату кіножурналістів.

У 1960-х роках Черві знімався у фільмах-детективах, створивши в кіно і на телебаченні образи поліцейських-сищиків. Зокрема, у 1967 році актор зіграв роль комісара Мегре в італійсько-французькому фільмі Маріо Ланді «Мегре на площі Пігаль» (італ. Maigret a Pigalle).

Фільмографія (вибіркова)

Джино Черві (Мегре) у фільмі Мегре на площі Пігаль (1967)
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1936 ф Альдебаран Aldebaran командир Коррадо Валері
1936 ф Два сержанта I due sergenti сержант Гільєльмо Сальвоні
1936 ф Кохання Amore Паоло Венієрі
1939 ф Пригода Сальватора Рози Un' Avventura di Salvator Rosa Сальватора Роза, «Мураха»
1940 ф Грішниця La peccatrice Альберто
1940 ф Романтична пригода Una romantica avventura Луїджі
1941 ф Залізна корона La Corona di ferro цар Седемондо
1942 ф Чотири кроки в хмарах Quattro passi tra le nuvole Паоло Б'янкі
1942 ф Дон Сезар де Базан Don Cesare di Bazan Дон Сезар де Базан
1945 ф Знегоди синьйора Траві Le miserie del signor Travet командор Франческо Баттілоккіо
1946 ф Чорний Орел Aquila nera Кирило Петрович
1948 ф Знедолені I Miserabili Жан Вальжан
1948 ф Анна Кареніна Anna Karenina Енріко
1948 ф Фабіола Fabiola Quadratus
1949 ф Вільгельм Телль Guglielmo Tell Віллі Телль
1949 ф Наречена не може чекати La sposa non può attendere Ансельмо
1949 ф Негасиме полум'я Fiamma che non si spegne дон Луїджі Манфреді
1950 ф Жінки без імені Donne senza nome бригадир П'єтро Джаніні
1950 ф Червоне небо Il Cielo è rosso
1950 ф Хроніка одного кохання Cronaca di un amore
1951 ф Заборонений Христос Il Cristo proibito пономар
1951 ф О.К. Нерон O.K. Nerone Нерон
1952 ф Маленький світ Дона Камілло Don Camillo Джузеппе Ботацці, «Пеппоне»
1952 ф Цариця Савська La Regina di Saba цар Соломон Єрусалимський
1953 ф Повернення Дона Камілло Le Retour de Don Camillo Пеппоне
1953 ф Вокзал Терміні Indiscretion of an American Wife комісар поліції
1953 ф Дама без камелій La Signora senza camelie Ерколе
1953 ф Три мушкетери Les Trois mousquetaires Портос
1954 ф Кардинал Ламбертіні Il cardinale Lambertini кардинал Ламбертіні
1954 ф Маддалена Maddalena Дон Вінченцо
1954 ф Таємниці Версаля Si Versailles m'était conté Каліостро
1955 ф Закохані Gli Innamorati Сор Чезаре
1955 ф Дон Камілло і депутат Пеппоне Don Camillo e l'on. Peppone Пеппоне
1955 ф Фру-Фру Frou-Frou Володимир Преображенський, князь
1956 ф Беатріче Ченчі Beatrice Cenci Франческо Ченчі
1956 ф Гвардія, гвардійці і бригадний генерал Guardia, guardia scelta, brigadiere e maresciallo маршал
1957 ф Коханці пустелі Los amantes del desierto Ібрагім
1958 ф Без сім'ї Sans famille Віталіс
1958 ф Великий начальник Le Grand chef Пауло
1958 ф Кохання і базікання Amore e chiacchiere Пасероні
1958 ф Гола Маха La Maja desnuda король Іспанії Карлос IV
1958 ф Прекрасна атмосфера Le Belle dell'aria Дон Фогацца
1958 ф Минуле звинувачує El Pasado te acusa комісар
1958 ф Повернення дона Камілло Le retour de Don Camillo Пеппоне
1959 ф Під знаком Риму Nel segno di Roma Ауреліан
1959 ф Операція «Чорна Капелла» Geheimaktion schwarze Kapelle Феррарі
1960 ф Повстання рабів La Rivolta degli schiavi Фабіо
1960 ф Довга ніч сорок третього року La Lunga notte del '43 Карло Аретузі, «Чума»
1960 ф Відпустка на Майорці Brevi amori a Palma di Majorca Андре Бретон
1960 ф Розкішні жінки Femmine di lusso командор Лемені, батько Уго
1960 ф Хазяйка світу — Частина 1 Die Herrin der Welt — Teil I професор Йоганссон
1961 ф Дон Камілло кардинал Don Camillo monsignore Джузеппе «Пеппоне» Ботацці
1961 ф Як радісно жити Quelle joie de vivre Фоссаті-папа
1962 ф Хай живе музика Il Cambio della guardia Маріо Вінічіо
1962 ф Злочин не вигідний Le Crime ne paie pas інквізитор (епізод «"Маска"»)
1962 ф Буремні роки Gli anni ruggenti Сальваторе
1962 ф Найкоротший день Il Giorno più corto полковник Даїні
1963 ф Депутати Gli onorevoli сенатор Россані Браскі
1963 ф Добрий король Дагобер Le Bon roi Dagobert міністр
1964 ф Беккет Becket кардинал Зембеллі
1965 ф Товариш Дон Камілло Il Compagno Don Camillo Джузеппе «Пеппоне» Ботацці
1967 ф Мегре на площі Пігаль Maigret a Pigalle комісар Мегре
1972 ф Убивство в тиші Uccidere in silenzio Ноно Девото

Визнання

Нагороди та номінації Джино Черві[10]
Рік Категорія Фільм Результат
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1946 Срібна стрічка за найкращу чоловічу роль другого плану Знегоди синьйора Траві Перемога
1953 Срібна стрічка за сукупність його ролей Перемога

Примітки

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #123438128 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  4. ↑ Teatro di Torino — 1925.
  5. ↑ CERVI, Gino. Enciclopedia Italiana - II Appendice (італ.). Treccani. 1948. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 9 серпня 2016.
  6. ↑ Cèrvi, Gino. Enciclopedie on line (італ.). Treccani. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 9 серпня 2016.
  7. ↑ Roberta Ascarelli (2003). CERVI, Gino. Enciclopedia del Cinema (італ.). Treccani. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 9 серпня 2016.
  8. ↑ BoxOfficeBenful: Box Office Italia 1946 : Rigoletto [Архівовано 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. Дата доступу 1.03.2017
  9. ↑ BoxOfficeBenful: Box Office Italia 1947 : I Miserabili [Архівовано 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. Дата доступу 1.03.2017
  10. ↑ Нагороди та номінації Джино Черві на сайті IMDb (англ.)

Джерела

  • Черви, Джино // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Й. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : М — Я.— С. 887 (рос.)

Посилання

Pusat Layanan

UNIVERSITAS TEKNOKRAT INDONESIA | ASEAN's Best Private University
Jl. ZA. Pagar Alam No.9 -11, Labuhan Ratu, Kec. Kedaton, Kota Bandar Lampung, Lampung 35132
Phone: (0721) 702022
Email: pmb@teknokrat.ac.id