Дженніфер Джонс Jennifer Jones
Ім'я при народженні	Філіс Флора Айлі Phylis Flora Isley
Народилася	2 березня 1919(1919-03-02)[1][2][…]  Талса[4]
Померла	17 грудня 2009(2009-12-17)[5][1][…] (90 років)  Малібу, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США  хвороба
Поховання	Форест-Лаун
Громадянство	США
Діяльність	кіноакторка, акторка, модель
Alma mater	Північно-Західний університет, Американська академія драматичного мистецтва (1939)[6], Школа комунікації Північнозахідного університетуd і Monte Cassino Schoold
Роки діяльності	1939–1974
Партія	Каліфорнійська республіканська партіяd
Чоловік	Роберт Вокер (англ. Robert Walker 1939–1945), розлучилися) Девід Олівер Селзнік (1949–1965, його смерть) Нортон Саймон (англ. Norton Simon, 1971–1993, його смерть)
Діти	Robert Walker Jr.d
IMDb	ID 0428354
Нагороди та премії
Премія «Оскар» за найкращу жіночу роль за фільм Пісня Бернадетт, 1943
Дженніфер Джонс Jennifer Jones у Вікісховищі

Дженніфер Джонс (англ. Jennifer Jones) — до шлюбу Філіс Лі Айслі (англ. Phylis Lee Isley, 2 березня 1919, Талса — 17 грудня 2009, Малібу) — американська акторка та модель. Лавреатка премії «Оскар», перша акторка, нагороджена премією «Золотий глобус».

В шлюбі з актором Робертом Вокером Джонс народила двох синів — Роберта Вокера молодшого (15 квітня 1940) і Майкла Вокера (13 березня 1941). Обидва стали акторами. Почала стосунки з Девідом Сельцником та розлучилася з Вокером в листопаді 1943 (розлучення офіційно оформлене в червні 1945).

13 липня 1949 року одружилася з Сельцником. Шлюб тривав до його смерті 22 червня 1965 року. Дочка від нього, Мері Дженніфер, здійснила самогубство в 1976 році. Це спонукало інтерес Джонс до питань психічного здоров'я.

29 травня 1971 року Джонс одружилася з одним з найбагатших американців, мультимільйонером Нортоном Саймоном. Його син Роберт також вчинив суїцид в 1969 році. Прожила з ним до його смерті в червні 1993 року.

Дженніфер Джонс пережила рак грудей. Акторка Сьюзен Страсберг, яка померла від цього раку, назвала свою дочку Дженніфер Робін Джонс на честь акторки.

Останні роки Джонс провела в Південній Каліфорнії з сином. Вона не давала інтерв'ю і не з'являлася на публіці. Померла 17 грудня 2009 року в 90-річному віці у своєму будинку в Малібу.

Вражаюча кар'єра Джонс у Голлівуді почалася після зближення з продюсером Девідом Сельцником, який створив їй псевдонім.

В 1943 році їй присуджено «Оскар» за найкращу жіночу роль за роботу в картині «Пісня Бернадетти». На тій же церемонії серед суперниць була її подруга Інгрід Бергман, яку номінували за роль у фільмі «По кому дзвонить дзвін». Джонс вибачилася перед Бергман, яка відповіла їй: «Ні, Дженніфер, твоя Бернадетта була кращою за мою Марію». У наступному році Бергман отримала «Оскар» за роль у фільмі «Газове світло».

Серед найяскравіших робіт Джонс — «Дуель під сонцем» (1946) з Грегорі Пеком, «Мадам Боварі» (1949) з Джеймсом Мейсоном, «Кохання — найчудовіша річ на світі» (1955) з Вільямом Голденом, «Прощавай, зброє!» (1957) з Роком Гадсоном.

Після шлюбу з Нортоном Саймоном практично припинила зніматися в кіно, взявши участь лише в двох картинах — «Ангел, ангел, вниз ми йдемо» (1969) і «Пекло в піднебессі» (1974).

• Некролог [Архівовано 13 листопада 2012 у Wayback Machine.] в The Daily Telegraph (англ.)