село Деснянське | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Чернігівська область | ||||
Район | Новгород-Сіверський район | ||||
Тер. громада | Понорницька селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA74060050050098273 | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 682 | ||||
Площа | 3,567 км² | ||||
Густота населення | 191,2 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 16212 | ||||
Телефонний код | +380 4656 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 51°47′27″ пн. ш. 33°3′19″ сх. д. / 51.79083° пн. ш. 33.05528° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
149 м | ||||
Водойми | річки: Десна, Головесня | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 16220, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, смт Понорниця, вул. Довженка, 18 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
Деснянське (до 1922 року — Псарівка, до 17 лютого 2016 року — Свердловка, після децентралізації з 2019 року сучасна назва) — село в Україні, у Понорницькій селищній громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Населення становить 682 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Деснянська сільська рада.
Назва
Тисячоліття тому новгород-сіверські князі будували по Десні у Комані, Горбові великі конюшні, де тримали коней для контрпоходів в степ на половців, а в Псарівці збудували велику псарню, де тримали псів для полювання. Псарі жили в городку – укріплені «от диких половцев», як зазначає церковний історик єпископ Філарет. Мабуть, Філарет здогадався про псарню по назві села Псарівка, в якому ніколи не бував й не бачив її траву псарку, псюрку – білоус, що полюбляє собачі піщані ґрунти. Археолог Куриленко віднайшов у Псарівці згаданий Філаретом – городок – мале поселення псарів захищене обороною лінією (нині територія дитсадка). Зрозуміло, псарі не мали своєї церкви, вона була дещо західніше від городка в більшому поселенні сіверців біля городища на скелі – плато 250х300 м над Десною.[1]
В радянський час і до 2016 року село носило назву Свердловка[2].
Символіка
На гербі зображений пес, що символізує історичну назву села. Синьо-зелене тло — розташування села на березі Десни. Внизу зображена трава біловус, яка раніше в селі називалася псарка, що також веде до назви села. Дві кістки - два селапідпорядковані Деснянському старостинському округу.
Історія
У архівних документах інвентарізації поляками Новгород-Сіверського уїзду в 1619 р. вказані малозаселені Мізинські, Псарівські, Радичівські грунти, на яких невдовзі з’являться нові села. Зокрема Псарівка була заснована у другій половині 1630-х рр. домініканським ксьондзом Миколою Петриковським. Псарівка як село вперше згадане у актах Рихлівського монастиря 1679 р. Отже, в Псарівці вже була церква. За здогадкою архієпископа Філарета виходить, що люди не забули князівську псарню і дали таку назву своєму селу, розташованому на місці двох поселень сіверців біля псарні та городища. Також люди ще пам’ятали й назву своєї дотатарської Петропавлівської церкви на честь двох святих апостолів Петра й Павла, а ось стару назву поганої трави білоуса – псарки забули.
За даними опису Новгород-Сіверського намісництва 1779-1781 рр., село Псарівка Понорницької сотні знаходилося за десять верст від сотенного містечка Понорниці. Село ховалося в долині між високими косогорами з гаями на правому березі Десни. У Псаровці нараховувалося 56 дворів (72 хати), одна дерев’яна церква, 2 священика, 1 церковник.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947.*[3]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Понорницької селищної громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Коропського району, увійшло до складу Новгород-Сіверського району Чернігівської області[5].
Географія
У селі річка Головесня впадає у Десну.
Економіка
Сільгосппідприємство «Авангард» — вирощування овочів у теплицях.[6]
Галерея
Див. також
Примітки
- ↑ Петропавлівська церква села Псарівка
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 04.02.2016 № 984-VIII Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Архів оригіналу за 18 лютого 2016. Процитовано 18 лютого 2016.
- ↑ Свідчення Марфи Іванівни Дериги. Пам'ять народу: геноцид в Україні голодом 1932—1933 років. Книга перша. — Київ. — 2009. — С. 392.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ газета Деснянка (м. Чернігів), 19 червня 2014 року, с. 6
Посилання
- Погода в селі Деснянське [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Сельская усадьба «На краю света»
- http://ruraltourism.com.ua/index2.php?a=viewfarm&id=537 [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |