Громадянство	СРСР, Російська імперія і Росія
Дата народження	27 липня (9 серпня) 1902[1]
Місце народження	Москва[2][1]
Дата смерті	16 травня 1994(1994-05-16)[3][1] (91 рік)
Місце смерті	Москва[1]
Місце поховання	Ваганьковське кладовище
Рід діяльності	хімік, фізик
Сфера роботи	фізична хімія
Працівник у	Інститут фізичної хімії та електрохімії імені О. М. Фрумкіна РАНd
Заклад освіти	МДУ
Вчене звання	члени-кореспонденти РАНd і академік Російської академії наук
Науковий ступінь	доктор хімічних наук
Науковий керівник	P. P. Lazarevd
Аспіранти / докторанти	Бойнович Людмила Борисівна і Olga I. Vinogradovad
Член у	Леопольдина, Російська академія наук і Академія наук СРСР
Отримані відзнаки	Премія імені М. В. Ломоносова АН СРСРd

Дерягін Борис Володимирович (27 липня [9 серпня] 1902, Москва — 16 травня 1994, Москва) — радянський і російський фізикохімік, професор (1935), член-кореспондент Академії наук СРСР (1946), академік Російської академії наук (1992). Лауреат Державної премії СРСР.

Заклав основи сучасної науки про колоїди і поверхні, створивши вчення про розклинюючий тиск, і поверхневі сили, теорію стійкості колоїдів і тонких плівок, відому в літературі, як теорія ДЛФО. Запропонував апроксимацію Дерягіна.

• Адгезия. — М.; Л., 1949 (совместно с Н. А. Кротовой).
• Физико-химия нанесения тонких слоёв на движущуюся подложку. — М., 1959 (совместно с С. М. Леви).
• Что такое трение? 2-е изд. — М., 1963.
• Дерягин Б. В., Федосеев Д. В. Рост алмаза и графита из газовой фазы. — М.: Наука, 1977.
• Дерягин Б. В., Чураев Н. В., Муллер В. М. Поверхностные силы. — М.: Наука, 1985.