Йосип Демчук
Надрайоновий провідник Вінницького надрайону ОУН
Загальна інформація
Народження	1923(1923) с. Петриків, тепер Великоберезовицька селищна громада, Тернопільська область
Смерть	22 жовтня 1952(1952-10-22) Вінниця, катівня НКВД
Псевдо	«Стріла», «Луговий»
Військова служба
Роки служби	1941—1952
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	УПА  ОУНР
Командування
помічник Кам'янець-Подільського окружного референта СБ (1945—1946) Вінницький надрайон ОУН (1949—1951)
Нагороди та відзнаки

Йо́сип Васи́льович Демчук (псевдо «Стріла», «Луговий», «Яструб»; 1923, с. Петриків, тепер Великоберезовицька селищна громада, Тернопільська область — 22 жовтня 1952, катівня НКВС) — український військовик, вояк Української Повстанської Армії, надрайоновий провідник Вінницької округи ОУН в 1949—1951 роках.

Народився Йосип Демчук у 1923 році в селі Петриків Тернопільського району. Входив до складу «Просвіти», з 1940 року — член ОУНР.

Липнем 1941 року закінчує підстаршинські курси ОУН в Поморянах (Львівська область), наприкінці 1941 року заарештований Гестапо.

1942 року переходить в підпілля. З липня того ж року — провідник молодіжної мережі ОУН Микулинецького району.

Протягом 1942—1943 років — працівник референтури СБ Тернопільського обласного проводу ОУН.

У 1943—1944 роках — референт СБ Гримайлівського районного проводу ОУН та Тернопільського повітового проводу.

Цілком правдоподібним є твердження, що він був у сотні «Сірі Вовки» — під псевдом «Стріла» — як стрілець та вістун.

Протягом 1944—1945 року перебував в охороні Кам'янець-Подільського обласного провідника ОУН Зенона Голуб'яка — «Бориса».

Близько весни 1945 року приступив до виконання обов'язків помічника Кам'янець-Подільського окружного референта СБ.

Серпнем 1946 року очолив Дунаївецький провід — до грудня 1948 — входили в підпорядкування Дунаївецький, Миньковецький, Новоушицький райони Кам'янець-Подільської та частина Вінницької області^[1]. У тому часі працював тісно з Хомою Мартюком — «Алкідом».

З грудня 1948 року займався розбудовою підпілля на Вінниччині як надрайоновий провідник.

Протягом 1949—1951 років займався розбудовою структури надрайонної Вінницької округи ОУН.

8 лютого 1951 року схоплений чекістами у Вінниці на вулиці Лєніна. При обшуку у нього знайшли пістолет ТТ із двома запасними обоймами, гранату та згорток з отрутою.

Після 10 днів допитів із тортурами назвав своє ім'я та прізвище.

З 8 лютого 1951 року до 18 червня 1952 року Йосип Демчук пережив близько ста допитів, які проводили у Вінниці, потім в Києві, врешті знов у Вінниці. 18 червня 1952 року почався завершальний допит^[2].

22 вересня 1952 року військовий трибунал Прикарпатського військового округу засудив Йосипа Демчука — «Лугового» до розстрілу.

22 жовтня 1952 року помер від катувань.

У незалежній Україні не реабілітований.

• 2 вересня 1947 року за працю в підпіллі був відзначений Бронзовим Хрестом Заслуги,
• 30 вересня 1948 року — медаллю «За боротьбу в особливо важких умовах».

• † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †
• Лицарі ОУН та УПА

• Горбатюк В., Мизак Н., Олещук І. Демчук Йосип // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 191. — ISBN 978-966-528-318-8.

• Демчук Йосип Васильович — «Луговий» [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.].
• Медаль УПА «За боротьбу в особливо важких умовах» [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.].
• Йосип Демчук — «Луговий».

Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про діяча або діячку ОУНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.