селище Демурине | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Синельниківський район |
Рада | Демуринська селищна рада |
Код КАТОТТГ | UA12140150020044277 |
Облікова картка | Демурине |
Основні дані | |
Засновано | 1922 |
Статус | із 2024 року |
Населення | ▼ 966 (01.01.2022)[1] |
Поштовий індекс | 52921, 52922 |
Телефонний код | +380 5630 |
Географічні координати | 48°10′47″ пн. ш. 36°28′16″ сх. д. / 48.17972° пн. ш. 36.47111° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 168 м
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Демурине |
До райцентру: | |
- фізична: | 20 км |
- автошляхами: | 24 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 113 км |
- автошляхами: | 148 км |
Селищна влада | |
Адреса | смт. Демурине, вул. Центральна, 16 |
Голова селищної ради | Загорулько Катерина Іванівна |
Карта | |
Дему́рине — селище в Синельниківському районі Дніпропетровської області. Входить до складу Межівської селищної громади. Населення за переписом 2001 року становить 1310 чоловік.
Географічне розташування
Селище міського типу Демурине знаходиться за 1,5 км від села Володимирівка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Через селище проходять автомобільна дорога Т 0406 і залізниця, станція Демурине.
Розташоване у східній частині області за 110 кілометрів від обласного центру.
Історія
1894 року було збудовано залізничну станцію Демурине. 1922 року за рішенням Гаврилівської сільської ради Покровського району біля станції були засновані хутори Демурине та Стасове, які згодом були об'єднані.
1957 року Демурине віднесене до категорії селищ міського типу.
До 2017 року було адміністративним центром Демуринської селищної ради, у яку, крім того, входили села Василівка і Володимирівка.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1188 | 90.69% |
російська | 63 | 4.80% |
білоруська | 6 | 0.46% |
болгарська | 2 | 0.15% |
грецька | 1 | 0.08% |
інші/не вказали | 50 | 3.82% |
Усього | 1310 | 100% |
Економіка
Поблизу селища працює Демуринський гірничо-збагачувальний комбінат.
Соціальна сфера
У селищі є школа, дитячий садок, амбулаторія, бібліотека, будинок культури. Проходить Донецька залізниця і автошлях Т 0406.
Постаті
- Шульга Андрій Миколайович (1993—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971 — С. 433
- Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с.. — С. 40
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Література
- Дему́рине // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.433
Посилання
- Сайт Межівської РДА [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)