Дарія Цвек | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Дарія Яківна Маркевич | |||
Народилася | 10 жовтня 1909 Гримайлів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина | |||
Померла | 15 травня 2004 (94 роки) Івано-Франківськ, Україна | |||
Підданство | Австро-Угорщина Польща УРСР Україна | |||
Національність | українка | |||
Діяльність | Кулінарія | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1961–2004 | |||
Напрямок | Кулінарні рецепти | |||
Magnum opus | «Солодке печиво» | |||
| ||||
Дарія Яківна Цвек (10 жовтня 1909, Гримайлів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільщина, Україна — 15 травня 2004, Івано-Франківськ, Україна) — українська кулінарка. Авторка низки популярних книг з рецептами, серед яких «Солодке печиво» та інші.
Батько, Яків Маркевич, працював у Варшаві інспектором Міністерства скарбу; часто брав доньку із собою на великосвітські прийоми. З дитинства знала, що важливо мати гарне виховання, досконало знати, як готувати та подавати страви; куховарства вчили мама, бабуся.
Після закінчення гімназії Дарія Маркевич вступила до педагогічного семінару Українського педагогічного товариства (1923—1927, «Рідної Школи») у Коломиї. Товаришувала з Іриною Вільде, яка і порадила їй занотовувати рецепти та згодом видати книжку[1]. У часи навчання грала на флейті в оркестрі Коломийського педагогічного семінару. Спершу, на прохання батька, грала на скрипці. Будучи студенткою, прийшла у симфонічний оркестр, виявилося, що там потрібна флейтистка. Паралельно грала на флейті, була у складі оркестру семінару, де вчилася.
Улюблений предмет — біологія. Оскільки педагогічний семінар давав право вчителювати, то Дарія Маркевич у скорому часі працювала вчителькою біології в одній зі шкіл під Львовом.
З майбутнім чоловіком, молодим викладачем української гімназії «Рідної Школи» — Левом Цвєком, познайомилася на вечорницях Львівської політехніки.
Разом із чоловіком переїхала з-під Львова на Тернопільщину, вчителювала в містечку Чорткові, селі Солоному, а потім родина оселилася у Станиславові (нині — Івано-Франківськ). Мешкала на вулиці Голуба[2] (2010 року Івано-Франківська міська рада перейменувала вулицю на її честь[3]).
Померла у травні 2004 року.[4]
Авторка бестселерів
- «Солодке печиво»,
- «До святкового столу»,
- «У будні та свята»,
- «Для гостей і сім'ї»,
- «Нашим найменшим»,
- «На добрий вечір»,
- «Дітям і батькам» тощо.
Книгу «Солодке печиво» перевидавали дев'ять разів. Ця книжка, доповнена рецептами пирогів з солоною начинкою та напоїв, видавалася під назвою «Домашнє печиво»[5].
Збірка рецептів та порад «Малятам і батькам» (Львів: Видавництво Старого Лева) була визнана «Книгою року-2002».
«Солодке печиво» в черговий раз було перевидано 2013 року (Львів: Видавництво Старого Лева)[6]. Книжка потрапила до списку «Лідери літа» за версією Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року'2013»[7].
- ↑ Попович Жанна. Ірина Вільде не була дикою. Дзеркало тижня, — 2006. — № 25. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 17 грудня 2013.
- ↑ Тут виникає питання щодо назви вулиці: якщо це вул. Голуба (колір), то треба відмінювати — на Голубій, якщо ж вулиця на честь якоїсь людини, то, звісно, не відміняється.
- ↑ В Івано-Франківську вулицю, де мешкала Дарія Цвек, перейменовано на її честь [Архівовано 17 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Zzaxid.net 28.05.2010
- ↑ Остання сторінка «смачної» книги [Архівовано 17 травня 2012 у Wayback Machine.] Україна Молода 01.06.2004
- ↑ Цвек Д. Я. Домашнє печиво. — 8-ме вид., доповн. — Львів : Каменяр, 1989. — 136 с. : іл., 20 арк. іл. ISBN 5-7745-0087-X
- ↑ Дарія Цвек. Солодке печиво. ЛітАкцент. 12 квітня 2013. Архів оригіналу за 20 вересня 2013. Процитовано 17 грудня 2013.
- ↑ Книжка року'2013: Лідери літа. Номінація „Обрії“. Буквоїд. 25 серпня 2013. Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 17 грудня 2013.