 | |
|---|---|
Даклатасвір
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| Dimethyl N,N'-([1,1'-biphenyl]-4,4'-diylbis{1H-imidazole-5,2-diyl-[(2S)-pyrrolidine-2,1-diyl][(2S)-3-methyl-1-oxobutane-1,2-diyl]})dicarbamate | |
| Класифікація | |
| ATC-код | J05 |
| PubChem | |
| CAS | 1009119-64-5 |
| DrugBank | DB09102 |
| Хімічна структура | |
| Формула | C40H50N8O6 |
| Мол. маса | 738,89 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 67% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 12-15 год. |
| Екскреція | фекалії (88%), Нирки (6%) |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ВІРДАК 60, «Гетеро Лабз Лімітед», Індія UA/17203/01/01 24.01.2019-24.01.2024 |
Даклатасвір (лат. Daclatasvirum, англ. Daclatasvir; Daklinza) — синтетичний противірусний препарат, який є похідним бензімідазолу[1], та застосовується перорально.[2][3] Даклатасвір розроблений у лабораторії компанії «Bristol-Myers Squibb»[4], та застосовується у клінічній практиці в Європі з 2014[5], а в США з 2015 року.[6]
Фармакологічні властивості
Даклатасвір — синтетичний противірусний препарат, який є похідним бензімідазолу. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні білка NS5A[2], який грає важливу роль у реплікації вірусу гепатиту C[2].[7][8] Препарат застосовується для лікування гепатиту C у комбінації з іншими противірусними препаратами, зокрема нуклеозидним аналогом софосбувіром[7] (рідше також і з рибавірином[6]), асунапревіром[9], пегільованими інтерферонами.[2][3] Застосування даклатасвіру призводить до зупинки реплікації вірусу гепатиту С.[2][3][6] Даклатасвір у комбінації з іншими противірусними препаратами, зокрема з софосбувіром, є ефективним при всіх генотипах вірусу гепатиту C[2][7], найбільш ефективним при генотипові 1[3][9], причому при його застосуванні спостерігається незначна кількість побічних ефектів.[7][9]
Фармакокінетика
Даклатасвір швидко всмоктується при пероральному застосуванні, біодоступність препарату складає 67 %. Максимальна концентрація даклатасвіру в крові досягається протягом 1—2 годин після прийому препарату. Препарат майже повністю (на 99 %) зв'язується з білками плазми крові, та концентрується в печінці. Даклатасвір проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Препарат частково метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться даклатасвір із організму переважно з калом у незміненому вигляді, частково виводиться з сечею. Період напіввиведення даклатасвіру становить 12—15 годин, при печінковій або нирковій недостатності цей час може збільшуватися.[2][3]
Показання до застосування
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Даклатасвір застосовують при хронічному вірусному гепатиті C у дорослих у комбінації з іншими противірусними препаратами.[2]
Побічна дія
При застосуванні даклатасвіру побічні ефекти спостерігаються нечасто, найпоширенішими серед них є головний біль, нудота, діарея, швидка втомлюваність.[7][9] Іншими побічними ефектами, які спостерігаються при застосуванні дакласвіру у комбінації з іншими противірусними препаратами, є анемія, зниження апетиту, безсоння, дратівливість, задишка, кашель, закладеність носа, блювання, біль у животі, гастроезофагеальний рефлюкс, запор, сухість у роті, метеоризм, шкірний висип, сухість шкіри, алопеція, свербіж шкіри, біль у м'язах і суглобах.[2][3]
Протипокази
Даклатасвір протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, а також при сумісному застосуванні з рифапентином, рифампіцином, рифабутином, дексаметазоном для системного застосування, звіробоєм, карбамазепіном, окскарбазепіном, фенобарбіталом і фенітоїном. Не рекомендоване застосування даклатасвіру при вагітності, годуванні грудьми, а також у дитячому віці.[2][3]
Форми випуску
Даклатасвір випускають у вигляді таблеток по 0,03; 0,06 і 0,09 г.[6]
Примітки
- ↑ Tong, Ling; Yu, Wensheng; Coburn, Craig A.; Meinke, Peter T.; Nair, Anilkumar G.; Dwyer, Michael P.; Chen, Lei; Selyutin, Oleg; Rosenblum, Stuart B.; Jiang, Yueheng; Fells, James; Hu, Bin; Zhong, Bin; Soll, Richard M.; Liu, Rong; Agrawal, Sony; Xia, Ellen; Zhai, Ying; Kong, Rong; Ingravallo, Paul; Nomeir, Amin; Asante-Appiah, Ernest; Kozlowski, Joseph A. (July 2016). Alternative core development around the tetracyclic indole class of HCV NS5A inhibitors. Bioorganic & Medicinal Chemistry Letters. 26 (20): 5132—5137. doi:10.1016/j.bmcl.2016.07.057. PMID 27634194. (англ.)
- ↑ а б в г д е ж и к л ДАКЛАТАСВІР (DACLATASVIRUM) Діюча речовина
- ↑ а б в г д е ж Даклинза (Daklinza) Архівована копія. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.) - ↑ Belema, Makonen; Meanwell, Nicholas A. (26 червня 2014). Discovery of Daclatasvir, a Pan-Genotypic Hepatitis C Virus NS5A Replication Complex Inhibitor with Potent Clinical Effect. Journal of Medicinal Chemistry. 57 (12): 5057—5071. doi:10.1021/jm500335h. PMID 24749835. (англ.)
- ↑ Hepatitis C Treatment Snapshots: Daclatasvir (PDF). amFAR TreatAsia. Лютий 2016. Архів (PDF) оригіналу за 3 вересня 2016. (англ.)
- ↑ а б в г Daclatasvir Dihydrochloride [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б в г д Лечение HCV-инфекции комбинацией софосбувира и даклатасвира [Архівовано 17 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Belda, O; Targett-Adams, P (2012). Small molecule inhibitors of the hepatitis C virus-encoded NS5A protein. Virus Research. 170 (1–2): 1—14. doi:10.1016/j.virusres.2012.09.007. PMID 23009750. (англ.)
- ↑ а б в г Современные возможности противовирусной терапии с использованием даклатасвира при лечении больных хроническим вирусным гепатитом С: результаты программы индивидуального доступа. [Архівовано 17 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- (рос.) Даклатасвир (Daclatasvir)[Архівовано 17 листопада 2019 у Wayback Machine.]