Гідра контрреволюції — соціально-політичне визначення, що виникло в Росії в перші роки після Великої Жовтневої революції. Застосовувалось для визначення ворогів революції, боротьба з якими загострюється по мірі просування до її перемоги; в терміні обіграно легенду про Лернейську гідру, у якої замість однієї відрубаної голови виростало кілька нових.

З часом епітет «гідра контрреволюції» став застосовуватись як самостійний об'єкт, якому притаманні власні властивості. Наприклад, увійшли в обіг (особливо в пропагандистській літературі) такі вирази, як «повзуча гідра контрреволюції», «брехлива гідра контрреволюції», «емігрантська гідра контрреволюції» і т.ін., які застосовувались як до соціальних груп, так і персонально до окремих осіб.

Термін «гідра контрреволюції» вперше було застосовано в ході масових страт, проведених більшовиками в Петрограді навесні 1919 року. При цьому, для прискорення процесу страти, приречених до неї відвозили в акваторію Фінської затоки на баржах, і там масово топили; для розваги, присуджених до страти зв'язували по кілька осіб, поставивши спина до спини, і кидали у воду, спостерігаючи, як вони деякий час ворушаться на дні.

• Мельгунов С. П. Красный террор в России. 2-е изд. Берлин, 1922.
• 20 лет ВЧК-ОГПУ-НКВД. М.: ОГИЗ, 1938.
• Амбелен Р. Драмы и секреты истории. М.: Прогресс-Академия, 1993. С. 45—48.

Це незавершена стаття про комунізм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.