Гуськов Олексій Геннадійович
Алексей Геннадьевич Гуськов
Дата народження	20 травня 1958(1958-05-20) (66 років)
Місце народження	Бжеґ, Q16616126?, Польська Народна Республіка
Громадянство	Росія
Alma mater	Школа-студія МХАТ (1983) і Московський державний технічний університет імені Баумана
Професія	актор, кінопродюсер, телеактор, сценарист, виробник
Нагороди
IMDb	ID ID 0348888
vakhtangov.ru/persones/guskov
Гуськов Олексій Геннадійович у Вікісховищі

Гусько́в Олексі́й Генна́дійович (нар. 20 травня 1958(19580520), м. Бжег, Польща) — російський актор, продюсер. Занесений до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України^[1]

Народився 20 травня 1958 року у Бжегу (Польща). Згодом сім'я переїхала до Києва. Лауреат Державної премії Росії (2001). Навчався у Московському вищому технічному училищі ім. М. Баумана (1975—1979). Закінчив Школу-студію МХАТу (1983). Працював у театрах Москви.

Є членом Всеросійської політичної партії «Единая Россия»^[2][3][4].

У березні 2014 року підписав листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну^[5].

Знявся у фільмах:

• «Особиста справа судді Іванової» (1985);
• «Дикий пляж» (1990, т/ф);
• «Вовкодав» (1991)
• «Дорога в рай» (1998) та ін.;
• «Рагін» (2004)
• «18—14» (2007)
• «Знахідка» (2015)

Продюсер низки телесеріалів, серед яких «Злодійка», «Злодійка-2» тощо.

• Бойкот російського кіно

• Літ.: Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.593.

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2014)

1. ↑ https://web.archive.org/web/20220225232010/https://mkip.gov.ua/content/perelik-osib-yaki-stvoryuyut-zagrozu-nacbezpeci.html?PrintVersion. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 17 квітня 2022. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
2. ↑ Ольга Вандышева. Звёзды эстрады на партийной службе. [Архівовано 2007-12-02 у Wayback Machine.] Газета «Комсомольская правда» // kp.ru (15 августа 2006 года)
3. ↑ Мумин Шакиров. Легко ли быть членом ЕР-5. [Архівовано 2016-11-23 у Wayback Machine.] Радио «Свобода» // svoboda.org (23 сентября 2011 года)
4. ↑ Единая Россия официальный сайт Партии / Кто есть кто. er.ru. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
5. ↑ 511 моральных уродов, поддержавших нападение Путина на Украину (обновленный список). НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 2 липня 2022.