Віталій Олегович Гураль
Підполковник
Загальна інформація
Народження	2 січня 1994(1994-01-02) (31 рік)  Шидлівці, Чемеровецький район, Хмельницька область, Україна
Національність	українець
Alma Mater	Національний університет біоресурсів і природокористування України
Військова служба
Роки служби	з 2016 року
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	«Полтава»  58 ОМПБр  61 ОМБр
Війни / битви	російсько-українська війна
Командування
Командир 1 мотопіхотної роти 16 окремого мотопіхотного батальйону 58 окремої мотопіхотної бригади (2018—2021) Начальник штабу-перший заступник командира 16 окремого мотопіхотного батальйону 58 окремої мотопіхотної бригади (2021—2022) Командир 2 стрілецького батальйону 58 окремої мотопіхотної бригади (2022—2023) Командир 16 окремого мотопіхотного батальйону 58 окремої мотопіхотної бригади (2023—2024)
Нагороди та відзнаки

Віталій Олегович Гураль (нар. 2 січня 1994, с. Шидлівці, Хмельницька область) — Підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022).

В період з 2009 по 2013 року навчався в Коледжі Подільського Державного Аграрно-Технічного Університету за спеціальністю: «Монтаж, обслуговування та ремонт електротехнічних установок в агропромисловому комплексі», професійна кваліфікація: «Технік – електрик», навчання завершив з відзнакою.

В період з 2013 по 2016 року навчався в Національному Університеті Біоресурсів і Природокористування України за спеціальністю: «Енергетика сіль господарського виробництва, професійна кваліфікація: «Інженер – дослідник із енергетики сільськогосподарського виробництва».

В період з 2013 по 2015 року навчався на Кафедрі військової підготовки при Національному Університеті Біоресурсів і Природокористування України, пройшов повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу за військовою спеціальністю «Експлуатація та ремонт електро і спец обладнання та автоматики бронетанкової техніки», згідно наказу Міністра Оборони України №841 від 23 жовтня 2015 року присвоєно первинне військове звання «Молодший лейтенант».

У ході російського вторгнення в Україну 2022 року капітан Віталій Гураль особисто керував бойовими діями з метою недопущення просування сил противника в Чернігівській області, неодноразово планував та організовував здійснення вогневого ураження ворожих ударних груп Російської Федерації^[1].

• Відзнакою Начальника Генерального Штабу Збройних сил України (2016) - «Учасник АТО»;
• Медаллю Керівника Військово – Цивільної Адміністрації міста Авдіївка Донецької області (2016) – «За оборону Авдіївки»;
• Нагрудним знаком Міністра Оборони України (2018) – «За зразкову службу»;
• Почесним нагрудним знаком Начальника Генерального Штабу Головнокомандувача Збройних Сил України (2018) – «За досягнення у військовій службі ІІ ступеня»; ^[2]
• Почесним нагрудним знаком від Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (2019) – «За службу»;
• Почесним нагрудним знаком Начальника Генерального Штабу Головнокомандувача Збройних Сил України (2019) – «За досягнення у військовій службі І ступеня»; ^[3]
• Нагрудним знаком Міністра Оборони України (2019) – «Знак пошани»;
• Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України (2020) – «За досягнення у військовій службі І ступеня»;
• Почесним нагрудним знаком від Командувача військ оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України (2020) – «За сумлінну службу»;
• Відзнакою Командувача Об’єднаних Сил Збройних Сил України (2021) – «Козацький Хрест І ступеня»;
• медаллю «За військову службу Україні» (2021) - за особисту мужність і відвагу, самовіддані дії, виявлені у захисті державних інтересів України;
• звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі ^[4].
• Відомча заохочувальна відзнака Міністерства оборони України (2023) - «Вогнепальна зброя».
• Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України (2024) – «Хрест хоробрих»;

• Конотопські бійці 58-ої ОМПБр ім. гетьмана Івана Виговського — Герої України

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.