Губанов Сергій Леонідович | |
---|---|
![]() | |
Народився | 21 червня 1975 ![]() Кадіївка, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР ![]() |
Помер | 20 травня 2020 (44 роки) ![]() Трьохізбенка, Новоайдарський район, Луганська область, Україна ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Місце проживання | Сіверськодонецьк ![]() |
Діяльність | поліціянт ![]() |
Alma mater | Донецький юридичний інститут МВС України (1999) і Національна українська академія внутрішніх справ (2004) ![]() |
Учасник | Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014) ![]() |
Військове звання | полковник ![]() |
Нагороди | |
Сергій Леонідович Губанов (21 червня 1975 року, м. Стаханов Луганської області, нині Кадіївка — 20 травня 2020 року, поблизу села Трьохізбенка Новоайдарського району) — командир батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області, полковник поліції. Герой України (посмертно).
Біографія
Закінчив Донецький інститут внутрішніх справ (1999) та Національну академію внутрішніх справ (2004).[1]
Мешкав у Сєверодонецьку. Проходив строкову службу в 95 ОАеМБр.[1]
З 1995 пройшов шлях від оперативника карного розшуку Стахановського міського відділу міліції до начальника Луганського міського управління, на початок 2014 року — начальник Ленінського райвідділу міліції м. Луганська.[1]
Був захоплений у полон бойовиками разом з іншими офіцерами міліції. Після визволення брав участь у звільненні Сєвєродонецька, Лисичанська та Рубіжного від незаконних збройних формувань.[2]
Його батьки в Луганську відмовились від сина за проукраїнську позицію.[3]
На посаді комбата — з 6 листопада 2015.[1]
БПСПОП «Луганськ-1» патрулював територію, прилеглу до лінії розмежування, вів антидиверсійну діяльність.[2]
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%A1.%D0%93%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0.jpg/100px-%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%A1.%D0%93%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0.jpg)
Губанов отримав смертельні поранення під час виконання службових обов'язків 20 травня, приблизно о 21.30 в районі села Трьохізбенка Новоайдарського району. Ще троє бійців отримали тяжкі поранення.[4]
Залишилися батьки, дружина.[1]
Прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом загибелі Губанова.[1]
Прощання із загиблим полковником Губановим відбулося 22 травня в Сєвєродонецьку.[1][5][6]
Похований на кладовищі м.Сєвєродонецьк
Нагороди
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 травня 2020, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[7][8]
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (3 серпня 2016) — за особисту мужність, виявлену під час виконання службового обов'язку, вагомий внесок у боротьбу зі злочинністю, високий професіоналізм та з нагоди Дня Національної поліції України[9]
Примітки
- ↑ а б в г д е ж Загинув Губанов: Командир батальйону Луганськ-1 Сергій Губанов загинув у районі Трьохізбенки, ще троє бійців зазнали важких поранень. Цензор.НЕТ. 21 травня 2020. Архів оригіналу за 11 червня 2020.
- ↑ а б Співчуття від голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації Сергія Гайдая. Луганська обласна військово-цивільна адміністрація. 21 травня 2020. Архів оригіналу за 20 червня 2020.
- ↑ "Міна була закладена саме на нього", - Чорновол розповіла про загиблого на Луганщині комбата Губанова. новини Еспресо TV. 21 травня 2020. Архів оригіналу за 28 травня 2020.
- ↑ На Луганщині загинув комбат Сергій Губанов. Офіційний сайт Національної поліції. 21 травня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ В Луганській області попрощалися із комбатом, який підірвався на міні (13 ФОТО). 22.05.2020, 14:45. Архів оригіналу за 31 травня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
- ↑ Подвиг 17-ти та крайній принцип. Ким був та як загинув комбат «Луганськ-1» Сергій Губанов //Hromsdske. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
{{cite web}}
: Зовнішнє посилання в
(довідка)|title=
- ↑ Указ Президента України від 21 травня 2020 року № 193/2020 «Про присвоєння С.Губанову звання Герой України»
- ↑ Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України полковнику поліції Сергію Губанову [Архівовано 24 травня 2020 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 21 травня 2020 р.
- ↑ Указ Президента України від 3 серпня 2016 року № 326/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
Згадки у ЗМІ
- Луганщина освобожденная. Северодонецк // 29 вер. 2015 р.
- На Луганщині загинув комбат Сергій Губанов // 21 трав. 2020 р
- Яким запам`ятається своїм бойовим побратимам Сергій Губанов
- Герої не вмирають
- У Сєвєродонецьку увіковічнено пам’ять Героя України Сергія Губанова [Архівовано 11 січня 2022 у Wayback Machine.]
Джерела
- Леся Шовкун, Дмитро Лиховій, Христина Горобець, Людмила Кліщук. Чотири загиблі герої травня: імена, обличчя й історії [Архівовано 22 травня 2021 у Wayback Machine.] // «Новинарня», 1 червня 2020.
Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 201 21 травня 2020 |
Наступник: |
Михальчук Сергій Олександрович | Матвіїв Тарас Тарасович |
- Народились 21 червня
- Народились 1975
- Уродженці Кадіївки
- Померли 20 травня
- Померли 2020
- Померли в Новоайдарському районі
- Випускники Національної академії внутрішніх справ України
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)