Галина Степанівна Бойко (нар. 1942, с. Артелярщина Полтавсткої області), у шлюбі Грушецька — українська громадсько-культурна й освітня діячка діяспори в США.

Немовлям Галинка Бойко опинилася за кордоном, де вивчила українську мову.

В США прибула в 14-річному віці з Франції.

Юнкою у Чикаґо вона належала до Об'єднання демократичної української молоді (ОДУМ) – української молодіжної громадської організації у США і Канаді, яка постала у Нью-Йорку в 1950 році.

Викінчила відділ бібліотекарства з маґістерським дипломом.

Учителювала в суботній школі українознавства.

З своїм чоловіком Дмитром мала трьох доньок – Орину, Марину й Калину.

У 1974 зредаґувала збірку творів української письменниці Катерини Перелісної під наголовком «Вірші для дітей».

Була засновницею та очільницею-опікункою дитячого хору «Молода Думка» у 1976-1978.

Була організаційною референткою Комітету для побудови пам’ятника будівничому та Митрополиту Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) Василю Липківському у Бавнд Бруці 1984 року.

У 1986 зініціювала створення та очолила Комітет для фондування добудови Бібліотеки імені Симона Петлюри в Парижі.

Наприкінці 1990-их працювала дикторкою «Голосу УАПЦ» при УПЦ у США та брала участь у заснуванні Товариства української мови та Українського православного товариства імені Святого Андрія (1990) в Чикаго.

Від 1991 року вона була засновницею і головою товариства «Полтавщина», за допомогою якого побудовано Покровську церкву у мікрорайоні Сади-2 міста Полтави.

В 1990 обрана до управи Чиказької філії Товариства української мови імені Тараса Шевченка у США в якості організаційного референта.

• Олександр Панченко (12 квітня 2017). Галинка, Галина, Галина Степанівна, пані Грушецька (з дому Бойко)…. Україна Incognita. Архів оригіналу за 8 вересня 2017.