Горст Ельфе
нім. Horst Elfe
Народився	23 квітня 1917(1917-04-23)[1] Ольштин, Німецька імперія[1]
Помер	20 липня 2008(2008-07-20) (91 рік) Берлін, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	підводник, солдат, офіцер ВМФ Німеччини
Знання мов	німецька[1]
Учасник	Друга світова війна[1]
Військове звання	капітан-лейтенант[1]
Нагороди

Горст Ельфе (нім. Horst Elfe; 23 квітня 1917, Алленштайн — 20 липня 2008, Берлін) — німецький економіст, менеджер і офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне.

3 квітня 1936 року вступив на флот. З 21 грудня 1940 по 5 жовтня 1941 року — командир підводного човна U-139, на якому здійснив 2 походи (разом 25 днів у морі), з 6 жовтня 1941 року — U-93, на якому здійснив 2 походи (разом 59 днів у морі). 15 січня 1942 року U-93 був потоплений в Північній Атлантиці північно-східніше Мадейри (36°40′ пн. ш. 15°52′ зх. д.) глибинними бомбами британського есмінця «Гесперус». 6 членів екіпажу загинули, 40 (включаючи Ельфе) були врятовані і взяті в полон. Ельфе утримувався в таборі в Канаді. 1 квітня 1947 року звільнений.^[2]

В 1947 році розпочав навчання на фабричного торговця в компанії AEG в Дюссельдорфі і Касселі. До завершення навчання в 1949 році склав іспит перекладача з англійської і французької мови, також володів данською мовою. Після завершення навчання працював в головному офісі AEG в Західному Берліні. В 1953 році перейшов в Dellschau-Stahlbau GmbH в якості повіреного, а в 1957 році став членом правління. З 1964 року — член ради директорів Deutsche Eisenhandel AG. З 1966 року — член Берлінської торгово-промислової палати, з 1970 року — член виконавчого комітету, з 1974 року — віце-президент, з 1976 по 1984 рік — президент. З 1961 року — член, з 1967 року — президент Ротарі-клубу «Берлін-Південь». Окрім цього, Ельфе був членом численних торгово-промислових організацій і контрольних рад різноманітних компаній.

22 липня 2008 року президент Берлінської торгово-промислової палати Ерік Швайцер заявив з приводу смерті Ельфе: «Ми оплакуємо втрату людини, яка надала значну послугу економіці Берліна.»

Був одружений, В 1955 році в пари народився син.

• Кандидат в офіцери (3 квітня 1936)
• Морський кадет (10 вересня 1936)
• Фенріх-цур-зее (1 травня 1937)
• Оберфенріх-цур-зее (1 липня 1938)
• Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1938)
• Оберлейтенант-цур-зее (1 жовтня 1940)
• Капітан-лейтенант (1 квітня 1943)

• Залізний хрест
  • 2-го класу (22 липня 1940)
  • 1-го класу (листопад 1940)
• Нагрудний знак підводника (6 серпня 1940)
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», великий офіцерський хрест (1982)
• Плакета Ернста Ройтера (1984)
• Орден Почесного легіону, лицарський хрест (Франція)
• Орден Британської імперії, офіцерський хрест
• Почесний сенатор Берлінського технічного університету
• Почесний голова Берлінської торгово-промислової палати

• Berlin, eine Stadt sucht ihre Zukunft. Politische und wirtschaftliche Perspektiven. Vortrag gehalten am 17. Januar 1977 vor den Mitgliedern des Industrie-Clubs, Düsseldorf. Industrie-Club, Düsseldorf 1977.

• Ельфе на сайті uboat.net [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Повідомлення про смерть Ельфе. [Архівовано 4 листопада 2021 у Wayback Machine.]

1. ↑ ^{а б в г д} Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 58. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
   d:Track:Q55434785d:Track:Q81631189d:Track:Q83157917
2. ↑ Elfe, Horst - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 15 січня 2022.