| Горличка-інка мексиканська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Columbina inca (Lesson, 1847) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Chamaepelia inca Scardafella inca | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Горличка-інка мексиканська[2] (Columbina inca) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає в США, Мексиці і Центральній Америці.
Опис
.jpg)
Довжина птаха становить 16,5-23 см, розмах крил 28,5 см, вага 30-58 г. Забарвлення переважно сірувато-коричне, пера на тілі мають темно-сірі краї, що формують лускоподібний візерунок. Лоб блідо-сірий, голова і шия рожевувато-коричневі. У самців лоб і груди мають виражений рожевий відблиск. Хвіст довгий, на кінці прямий, стернові пера мають білі кінчики, помітні в польоті. В польоті крила птахів видають характерний дзижчачий звук, що пов'язано зі зменшеними восьмими і дев'ятими першорядними маховими перами.
Поширення і екологія
Мексиканські горлички-інки мешкають в на південному заході Сполучених Штатів Америки (від південно-західної Каліфорнії і південної Невади до східного Техаса), на більшій частині Мексики (за винятком півостровів Каліфорнія і Юкатан), в Гватемалі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа і Коста-Риці. Їх ареал поступово розширюється на північ і південь[4]. Бродячі птахи спостерігалися в Белізі і Канаді. Мексиканські горлички-інки живуть в сухих, відкритих ландшафтах, зокрема в напівпустелях і в чагарникових заростях, а також трапляються на сільськогосподарських землях поблизу людських поселень. Зустрічаються зграйками від 3 до 7 птахів, на висоті до 3000 м над рівнем моря.
Мексиканські горлички-інки ведуть переважно наземний спосіб життя. Більшу частину часу вони проводять на землі, де шукають насіння. Іноді вони також живляться ягодами. Сезон розмноження в США у них триває з кінця лютого по жовтень, в мексиканському штаті Халіско з травня по липень, а в мексиканому штаті Ідальго з середини березня до початку жовтня. Мексиканські горлички-інки гніздяться на деревах, часто вони використовують покринуті гнізда інших птахів. В кладці 2 білих яйця. Інкубаційний період триває 14 днів. Пташенята покидають гніздо через 14-16 днів після вилуплення.
Мексиканські горлички-інки є вразливими до холоду. Коли температура опускається нижче -7 °C, вони збираються разом, щоб зігрітися на сонці. Такі зграї можуть нараховувати до сотні птахів. Іноді вони навіть можуть збиратися в купку, формуючи «піраміду»[5].
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Columbina inca: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 листопада 2022.
- ↑ Kannan, R. J. L. Jackson, and E. Brooks. 2019. History and Current Status of the Inca Dove (Columbina inca) in Arkansas. J. Arkansas Academy of Science 73: 65-71.
- ↑ Robertson, Paul B.; Schnapf, Ann F. (1987). Pyramiding Behavior in the Inca Dove: Adaptive Aspects of Day-Night Differences (PDF). The Condor. Cooper Ornithological Society. 89 (1): 185—187. doi:10.2307/1368776. JSTOR 1368776.
Джерела
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde — Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves — A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
- Sibley, David (2003). The Sibley Field Guide to Birds of Western North America. ISBN 0-679-45121-8.
- Stiles, F. Gary; Skutch, Alexander F. (1989). A Guide to the Birds of Costa Rica. Comstock Publishing Associates. ISBN 0-8014-9600-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |