Годунова Ірина Георгіївна | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 23 червня 1973 (51 рік) ![]() Київ, Українська РСР, СРСР ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() ![]() | |||
Жанр | жанрове малярство, пейзаж, натюрморт і портрет ![]() | |||
Навчання | Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка (1990) і Українська академія мистецтв (1996) ![]() | |||
Вчитель | Гуменюк Феодосій Максимович ![]() | |||
Діяльність | художниця ![]() | |||
Член | Національна спілка художників України ![]() | |||
Мати | Годунова Лариса Олександрівна ![]() | |||
| ||||
Ірина Георгіївна Годуно́ва (нар. 23 червня 1973, Київ) — українська художниця; член Київської організації Національної спілки художників України з 2000 року[1].
Біографія
Народилася 23 червня 1973 року в місті Києві (нині Україна). Дочка художниці Лариси Годунової, онука художника Олександра Годунова. Упродовж 1983—1990 років навчалася у Київській художній школі імені Тараса Шевченка[2]; 1996 року закінчила Українську академію мистецтв, була ученицю Феодосія Гуменюка.
Мешкає у Києві в будинку на вулиці Закревського, № 63[3].
Творчість
Працює у галузях станкового (створює тематичні картини, портрети, пейзажі, натюрморти) і монументального живопису, сакрального мистецтва (іконопис)[2]. Серед робіт:
- станковий живопис
- «Кав'ярник та самовари» (1993);
- «Ранок» (1996);
- «Видубицький монастир» (1997)
- «Лавра» (1997);
- «Архангел Михаїл» (2000);
- «Весілля» (2000);
- «Час, коли оживають речі» (2000);
- «Андріївський узвіз під час зливи» (2001);
- «Мати молода» (2001);
- «Душа нерухомої землі» (2001);
- «Вид на Поділ» (2002);
- «Курячий бог» (2003);
- «Проліски» (2003);
- «Тетяна» (2003);
- «Ольга» (2004).
- монументальне мистецтво
- У 2004—2008 роках брала участь у розписі монастиря «Босих кармелітів» в Бердичеві[2];
- У 2013 році розписувала собор Святого Олександра у Києві[2].
Бере участь у всеукраїнських художніх виставках з 1993 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1999—2001, 2006 роках. У 2014 році у Музеї російського мистецтва відбулася виставка «Годунови. Три покоління», на якій були представлені її роботи та роботи матері і діда[4]; у 2021 році відбулася виставка її іконпису в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній»[2].
Примітки
- ↑ Годунова Ірина Георгіївна / Київська організація Національної спілки художників України.
- ↑ а б в г д Виставка сучасного іконопису художниці Ірини Годунової / Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». 5 травня 2021.
- ↑ Годунова Ірина Георгіївна / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 144.
- ↑ Олена Шапіро. У Музеї російського мистецтва — ретроспективна виставка «Годунови. Три покоління» / «День» № 92, від 22 травня 2014.
Література
- В. М. Прядко. Годунова Ірина Георгіївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.
- Народились 23 червня
- Народились 1973
- Уродженці Києва
- Випускники Державної художньої середньої школи імені Т. Г. Шевченка
- Випускники НАОМА
- Члени Національної спілки художників України
- Українські художниці
- Українські живописці
- Українські пейзажисти
- Українські натюрмортисти
- Українські портретисти
- Українські художники-монументалісти
- Українські іконописці
- Художники Києва