Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Глухий глотковий дрижачий | |||
---|---|---|---|
ʜ | |||
Номер МФА | 172 | ||
Кодування | |||
HTML (десяткове) | ʜ | ||
Юнікод (hex) | U+029C | ||
X-SAMPA | H\ | ||
Брайль[en] | |||
| |||
Звучання | |||
Глухий глотковий (надгортанний) дрижачий, або глухий надгортанний фрикативний[1] — приголосний звук, що наявний в деяких людських мовах. Цей звук представлений у Міжнародному фонетичному алфавіті символом ⟨ʜ⟩, тобто капітельною латинською h; еквівалентний символ X-SAMPA: H\
.
Символ МФА цього звуку є омогліфом малої літери н.
Властивості
- Спосіб творення — дрижачий, тобто він артикулюється дрижанням язика в місці творення.
- Місце творення — глоткове, тобто звук утворюється при зближенні кореня язика й задньої стінки глотки.
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Поширеність
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
Агульська[2] | мехӏ | [mɛʜ] | 'молочна сироватка' | ||
Аміс[3] | tihi | [tiʜiʔ] | 'супруг' | Нема однозначної думки, як охарактеризувати надгортанні приголосні мови аміс; деякі вважають, що цей звук не надгортанний, а фарингальний фрикативний чи навіть увулярний. | |
Арабська[2] | Іракська[4] | حَي | [ʜaj] | 'живий' | Відповідає /ħ/ (ح) у літературній арабській. |
Бенгальська | খড় | [ʜↄɾ] | 'соломина' | Переважно таким чином ця фонема вимовляється у східних регіонах; часто також дебуккалізується[en] або вимовляється як /x/. Відповідає /kʰ/ у західних та центральних діалектах. | |
Чеченська | хьо | [ʜʷɔ] | 'ти' | ||
Дагало | [ʜaːɗo] | 'стріла' | |||
Хайда | x̱ants | [ʜʌnt͡s] | 'тінь' | ||
Сомалійська[5] | xoor | [ʜoːɾ] | 'бульбашка' | Вимова звуку /ħ/ в деяких носіїв[5]. |
Примітки
- ↑ Esling, John (2010). Phonetic Notation. У Hardcastle; Laver; Gibbon (ред.). The Handbook of Phonetic Sciences (вид. 2nd). с. 695.
- ↑ а б Ladefoged & Maddieson (1996:167–168)
- ↑ Maddieson, Ian; Wright, Richard (October 1995). The Vowels and Consonants of Amis — A Preliminary Phonetic Report (PDF). Fieldwork Studies of Targeted Languages III. UCLA Working Papers in Phonetics Volume 91 (англ.). с. 45—65.
- ↑ Hassan, Zeki; Esling, John; Moisik, Scott; Crevier-Buchman, Lise (2011). Aryepiglottic trilled variants of /ʕ, ħ/ in Iraqi Arabic (PDF). Proceedings of the 17th International Congress of Phonetic Sciences. Hong Kong. с. 831—834. Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2020.
- ↑ а б Gabbard, Kevin M. (2010). A Phonological Analysis of Somali and the Guttural Consonants (PDF) (Дипломна робота BA). Ohio State University. с. 14.
Джерела
- Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996), The sounds of the World's Languages, Oxford: Blackwell, ISBN 0-631-19815-6