| Гесоніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Група | гранати |
| Ідентифікація | |
| Колір | жовтий, помаранчевий, коричневий |
| Форма кристалів | додекаедри, трапецоедри |
| Твердість | 6,5—7 |
| Прозорість | прозорий, напівпрозорий |
 Гесоніт у Вікісховищі | |
Гесоні́т (англ. Hessonite) — мінерал із групи гранатів, різновид гросуляру, в якому алюміній заміщується тривалентним залізом. Використовується як дорогоцінне каміння в ювелірній справі.
Назва цього мінералу походить від грец. heason — «слабкий», оскільки твердість і густина у гесоніта нижчі за інші різновиди гранатів[1].
Загальний опис
Хімічна формула: Ca3Fe2[SiO4]3. Твердість 6,5—7[1]. Колір жовтий, помаранчевий (на великій відстані може сприйматися як червоний), коричневий. При штучному освітлення гесоніт виглядає яскравіше, ніж під сонячними променями[2].
Форма виділення — кристали (додекаедри або трапецоедри), зерна неправильних обрисів, щільні й масивні агрегати, іноді двійники зростання й прорастання[1].
Знайдений у Бразилії, США (у Каліфорнії), на Середньому й Південному Уралі (Баженівське й Сарановське родовища, Ахматовський рудник)[2]. Найцінніший різновид — помаранчевий гесоніт з Шрі-Ланки.
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гесоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Гесоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
