Геркулес душить Немейського лева
[[Файл: |300px]]
Автор	Пітер Пауль Рубенс
Час створення	1634
Місцезнаходження	(Музей Прадо, Мадрід, Іспанія)

Геркулес душить Немейського лева - картина відомого іспанського живописця, представника епохи бароко Пітера Пауля Рубенса.

Головна тема картини — зображення боротьби Геракла (римська версія імені — Геркулес) з Немейським левом, міфічним звіром із непроникною шкірою, якого герой мав перемогти в рамках своїх подвигів. Відповідно з давньогрецькими міфами, Немейський лев тероризував околиці міста Немеї. Жодна зброя не могла його вразити, і Геракл був змушений задушити левими голими руками. Після перемоги герой зняв витрату звіра й почав використовувати її як броню, що стала його характерним атрибутом.^[1]

Цей ескіз може ймовірно може стосуватися замовлення, отримане Рубенсом у 1639 році для серії сцен полювання, призначеної для королівського палацу в Мадріді. На цьому першому зображенні з дванадцяти подвигів Геракла: боротьба з левом, якого богиня Гера послала загрожувати регіону Немеї в південній Греції. Після перемоги Геракл вдягнув на себе непроникну шкоду лева. Під час перебування в Римі Рубенс створив етюди скульптури Фарнезького Геркулеса — одну з найвідоміших робіт античності. М'язистий герой, який здобув безсмертя завдяки своїм діянням, був із його улюбленими темами.

Рубенс у цій роботі також звертається до теми людської сили й здатності протистояти випробуванням, що, у свій час, підсилює алегоричний характер зображення подвигів Геракла як символ перемоги над труднощами.^[2]

Картина «Геркулес душить Немейского лева» була створена за допомогою таких художніх матеріалів, як червона, жовта і чорна крейд, які надають зображенню теплоти і контрасту. Крім того, художник використав пензель і туш для деталізації фігур та контурів, підкреслюючи динаміку сцени. Гуаш на папері забезпечує глибину й багатошаровість кольорам. Завдяки такій техніці зображення стає насиченим і виразним, передаючи драматизм міфічної боротьби між Геркулесом та левом.^[3]

При написанні міфологічної серії картин, Сурбаран звертається до «Дванадцяти подвигів Геракла» маркиза де Вільєні, «Тайної філософії» Хуана Переса де Мойї (1585) та «Театру богів ніжності» Бальтасара де Вітторії (1620-1624). Вільена, описуючи сцену зліва, розмістив його притулок на стрімкому кам'янистому місці, що також було проілюстровано естампом у книзі.

1. ↑ Джи), J. G. (Джей (16 квітня 2021). Міфи про Геракла. 12 подвигів (Скорочено). Dovidka.biz.ua (укр.). Процитовано 16 жовтня 2024.
2. ↑ Harvard. Hercules Strangling the Nemean Lion | Harvard Art Museums. harvardartmuseums.org (англ.). Процитовано 16 жовтня 2024.
3. ↑ Hercules Strangling the Nemean Lion. www.clarkart.edu. Процитовано 16 жовтня 2024.