Гердт Зиновій Юхимович
Ім'я при народженні	Храпинович Залман Ефраїмович
Народився	8 (21) вересня 1916(1916-09-21) Себеж, Вітебська губернія, Російська імперія
Помер	18 листопада 1996(1996-11-18) (80 років) Москва, Росія
Поховання	Кунцевський цвинтар
Національність	єврей
Громадянство	СРСР →  Росія
Діяльність	актор, ведучий, телеведучий, актор озвучування, телеактор, кіноактор, кіносценарист, ляльковик
Alma mater	Q16678111?
Заклад	Mosmetrostroyd, Державний Академічний Центральний театр ляльок імені С.В. Образцова і Московський драматичний театр імені М. М. Єрмоловоїd
Роки діяльності	1938 — 1996
IMDb	nm0314210
Нагороди та премії
Гердт Зиновій Юхимович у Вікісховищі

Гердт Зино́вій Юхи́мович (справжнє ім'я — Храпино́вич Залма́н Ефраї́мович^[1], 8 (21) вересня 1916(19160921), Себеж, Вітебська губернія, Російська імперія — 18 листопада 1996, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно, народний артист СРСР (1990).

У 15 років, закінчивши фабрично-заводське училище Московського електрозаводу імені Куйбишева, прийшов працювати на Московський метробуд^[d] слюсарем-електриком. Почав грати у театрі робітничої молоді (ТРАМ) при заводському клубі. Спочатку виступав під своїм справжнім прізвищем Храпінович. З 1937 року — актор Театру ляльок при Московському Будинку піонерів.

Коли почалася Німецько-радянська війна, Зиновій Гердт пішов добровольцем на фронт. Був командиром саперної роти у званні старшого лейтенанта. У лютому 1943 року під Бєлгородом був важко поранений. Після одинадцяти операцій, найважливіші з яких виконувала провідний хірург Боткінської лікарні Ксенія Вінцентіні (дружина знаменитого конструктора Сергія Корольова), Гердту зберегли пошкоджену ногу, яка з того часу була на 8 сантиметрів коротшою за здорову і змушувала артиста сильно кульгати. Нагороджений орденом Червоної Зірки (1947)^[2].

У 1945–1982 роках Гердт працював у трупі Центрального театру ляльок під керівництвом С. В. Образцова. У кінематограф Зіновій Гердт увійшов як актор дубляжу, довгий час залишаючись за кадром. З 1983 року — актор театру ім. М. Н. Єрмолової. На телебаченні Зиновій Гердт з 1962 по 1966 рік, з перервами на гастролі і зйомки, вів передачу «Кінопанорама». Через складності з графіком артист пішов з телепередачі, його наступником став Олексій Каплер. У 90-х роках Гердт був ведучим авторської програми «Чай-клуб» на каналі ТВ-6 Москва. 29 грудня 1994 був в гостях у Влада Лістьєва в останньому випуску програми «Час Пік» 1994 року.

Помер 18 листопада 1996 року в Москві. Похований на Кунцевському кладовищі.

У Києві на Прорізній вулиці 2001 року відкрито пам'ятник Паніковському (персонаж роману «Золоте теля»), прообразом пам'ятника послужив Зиновій Гердт, що виконав роль Паніковського в екранізації роману.

• 1958: Людина з планети Земля — епізод
• 1961: Юрка — бесштанная команда (короткометражний)
• 1962: Сім няньок — Шамський, батько Майї
• 1963: Вулиця Ньютона, будинок 1 — сусід з флюсом
• 1965: Рік як життя — Борнштедт
• 1965: Місто майстрів — художник
• 1966: Авдотья Павлівна — Самуїл Якович Горбіс, селекціонер
• 1966: Липневий дощ — епізод
• 1967: Фокусник — Віктор Михайлович Кукушкін, ілюзіоніст
• 1968: Золоте теля — Михайло Самуелевич Паніковський
• 1968: О тринадцятій годині ночі — Баба-Яга
• 1969: Парад-алле — коментатор
• 1970: Вас викликає Таймир — людина в картатому пальті
• 1970: Міський романс — ветеран-фронтовик, «старий хворий економіст»
• 1971: Даурія — генерал Семенов, білий генерал, голова трибуналу
• 1971: Їхали в трамваї Ільф і Петров — капітан Мазуччо, дресирувальник
• 1971: Жива вода — епізод
• 1971: Життя і смерть дворянина Чертопханова — Мошель Лейба
• 1971: Тінь — міністр фінансів
• 1972: Карнавал — Скукін, голова журі
• 1972: Легка вода — епізод
• 1972: Масштабні хлопці — Олександр Михайлович, перукар
• 1972: Незвичайний концерт (фільм-спектакль) — Конферансьє, ляльковод
• 1972: Пічки-лавочки — друг професора Степанова
• 1972: Приборкання вогню — Артур Матвійович Карташов
• 1973: Божественна комедія (фільм-спектакль) — Адам
• 1973: Сумна історія зі щасливим кінцем (короткометражний) — читання тексту
• 1973: Райські яблучка — диригент
• 1974: Автомобіль, скрипка і собака Клякса — Ударні / дідусь Давида / тато Давида
• 1974: Солом'яний капелюшок — месьє Тардіво, рахівник в магазині мадам Бокардон
• 1974: Дивні дорослі — Олег Оскарович Кукс
• 1976: Ключ без права передачі — Олег Григорович, учитель фізики
• 1976: Розіграш — Карл Сигизмундович Йоліков, вчитель хімії
• 1977: Ходіння по муках — Леон Чорний, анархіст
• 1977: Горіх Кракатук — майстер-годинникар
• 1978: Життя Бетховена — Ніколаус Цмескаль, композитор, віолончеліст
• 1978: Кузен Понс (фільм-спектакль) — кузен Понс
• 1979: Дружина пішла — сусід
• 1979: Місце зустрічі змінити не можна — Михайло Михайлович Бомзе
• 1979: Особливо небезпечні... — Шварц, ювелір
• 1979: Соловей — радник Тонкс
• 1979: Троє в човні, не рахуючи собаки — могильник
• 1980: Адам одружується з Євою — суддя
• 1980: Скарбничка — оповідач
• 1980: Про бідного гусара замовте слово — Лев Борисович Перцовський, продавець папуг
• 1981: 50 років театру ляльок Сергія Образцова (фільм-спектакль)
• 1981: Зустріч у високих снігів — Натан
• 1982: Шкура віслюка — поет Оревуар
• 1982: Продавець птахів (фільм-спектакль) — оповідач
• 1982: Казки… казки… казки старого Арбату — Христофор Блохін
• 1982: Я вас дочекаюся — Аркадій Лазаревич Далмацький, дідусь, учитель
• 1983: Військово-польовий роман — адміністратор кінотеатру
• 1983: Мері Поппінс, до побачення — адмірал Генрі Бум
• 1983: Пацани — судовий засідатель
• 1984: Без сім'ї — Еспіноссу
• 1984: Герой її роману — Прудянський
• 1984: І ось прийшов Бумбо... — Франц Іванович, директор пересувного цирку-шапіто
• 1984: Одеські розповіді Ісаака Бабеля (фільм-спектакль)
• 1984: Смуга перешкод — Михайло Сергійович, старий умілець у реставраційній майстерні
• 1984: Понеділок — день звичайний — Самуїл Якович Фанштейна, директор цирку
• 1984—1986: Гете. Сцени з трагедії «Фауст» (фільм-спектакль) — Мефістофель
• 1985: Казкова подорож містера Більбо Беггінса, гобіта (фільм-спектакль) — Автор
• 1986: Мій ніжно коханий детектив — член клубу холостяків
• 1986: На золотому ґанку сиділи — Водяний Цар
• 1987: Костюмер (фільм-спектакль) — Норман
• 1987: Гніт (короткометражний)
• 1988: Злодії в законі — адвокат
• 1989: Биндюжник і Король — Ар'є-Лейб
• 1989: Інтердівчинка — Борис Семенович, головний лікар
• 1989: Мистецтво жити в Одесі — Ар'є-Лейб
• 1989: Поїздка у Вісбаден — Панталеоне
• 1989: Ти пам'ятаєш наші зустрічі… (короткометражний) — ведучий
• 1990: Дитинство Тьоми — Абрумка
• 1991: Загублений в Сибіру — Левензон
• 1992: Рукопис
• 1993: Я - Іван, ти — Абрам — Залман, батько Аарона
• 1993: Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна — Мойсей Сталін
• 1993: Я, Фейєрбах (фільм-спектакль) — Фейєрбах
• 1994: Анекдотіада, або Історія Одеси в анекдотах — артист з Москви
• 1994: Простодушний — Франсуа-Марі Аруе, в'язень Бастилії
• 1994: Увертюра
• 1996: Ревізор — Лука Лукич Хлопов, доглядач училищ
• 1996: Вітер над містом — Месмер, актор і режисер
• 1997: Війна закінчена. Забудьте... — актор в ролі відставного генерала

• 1956: Сірий розбійник — читає текст
• 1957: Тиха пристань (анімаційний) — читає текст
• 1959: Горбань — читає текст
• 1960: Леон Гаррос шукає друга — коментатор
• 1961: Дев'ять днів одного року — читає текст
• 1961: Як мотузочок не в'ється (короткометражний) — текст від автора
• 1961: Увага, тигр! (документальний) — читає текст
• 1961: Мішель і Мішутка (короткометражний) — текст від автора
• 1961: Кар'єра Діми Горіна — закадровий текст
• 1961: Прекрасна американка — Вирало
• 1961: Абсолютно серйозно (кіноальманах) — авторський текст за кадром
• 1962: Банальна історія (анімаційний) — оповідач історії
• 1962: Історія одного злочину (анімаційний) — від автора читає текст
• 1963: Увага! У місті чарівник! — читає текст
• 1964: Хочете — вірте, хочете — ні ... — читає текст
• 1964: Повернена музика — читає текст
• 1964: Зелений вогник — озвучує «Москвич-407Т»
• 1965: Повітряні пригоди — сер Персі Вей-Армитаж — роль Террі Томаса
• 1965: Париж… Париж (документальний)
• 1966: Балада про Чердачника (короткометражний) — читає текст
• 1966: Великі клоуни (документальний) — коментатор
• 1966: Злісний розтрощувач яєць (анімаційний)
• 1966: Лабіринт (фільм-спектакль) — читає текст
• 1967: Міцний горішок — читає текст
• 1968: Зигзаг удачі — читає текст
• 1968: Лев узимку — II Генріх  (роль Пітера О'Тула)
• 1969: Сімейне щастя — читає текст
• 1970: Вас викликає Таймир — читає текст
• 1970: Два дні чудес — від автора
• 1970: Король Лір — король Лір — роль Ярвета
• 1970: Пригоди Алдара Косі — оповідач
• 1970: Спорт, спорт, спорт — читає текст
• 1970: Чорне сонце — Джон Барт — роль Н.Грінько
• 1970: Крок з даху — синя Ворона
• 1971: Їхали в трамваї Ільф і Петров — голос за кадром
• 1971: Пригоди Незнайка та його друзів (анімаційний)
• 1971: Не тільки цирк (документальний) — читає текст
• 1972: Любити людину — голос за кадром
• 1972: Чоловіки — читає текст
• 1972: Пригоди Незнайка та його друзів (анімаційний)
• 1972: Вкрали зебру — від автора
• 1973: Чудовий — Шаррон / Карпов — роль Вітторіо Капріолі
• 1973: Зламана підкова — доктор Петерсон — роль В.Паукште
• 1973: Солоний пес — читає текст
• 1973: Курчат по осені рахують — від автора
• 1974: Чарівник Смарагдового міста (анімаційний) — Гудвін
• 1974: Мавпячий острів (документальний)
• 1974: Пригоди в місті, якого немає — радник
• 1975: Втеча містера Мак-Кінлі — Мак-Кінлі (роль Донатаса Баніоніса)
• 1975: Місце під сонцем — читає текст
• 1975: Чорна курка (анімаційний)
• 1975: Любовь с первого взгляда — читає текст
• 1976: Дениска-Денис (документальний) — читає текст
• 1976: 12 стільців — читає текст
• 1976: Час жити, час любити міністр (роль Ю.Ярвета)
• 1976: Червоне і чорне — маркіз де ла Моль
• 1976: Моя дружина — бабуся — читає текст
• 1976-1979: Пригоди капітана Врунгеля (анімаційний) — Врунгель
• 1977: О, велосипед! (документальний) — читає текст
• 1977: Горіховий хліб — роль Антанаса Шурни
• 1977: Оповідь про хороброго витязя Фет-Фрумоса — від автора
• 1978: Молодша сестра — оповідач
• 1978: Мумі-троль і інші (анімаційний) — Мумі-тато, Морра і Домовик
• 1978: Мумі-троль і комета (анімаційний) — Мумі-тато, Морра і Домовик
• 1978: Сварка (анімаційний)
• 1979: Гра в чотири руки — текст за кадром
• 1979: Поїздка через місто (кіноальманах) — текст від автора
• 1979: Про цуценя (анімаційний) — вовк
• 1979: Трубка миру (анімаційний)
• 1980: Канікули Кроша — текст про фігурки нецке
• 1980: Історія одного потиличника (короткометражний) — читає текст
• 1980: Рафферті — морт Кауфман, адвокат Рафферті
• 1981: Будь здоровий, дорогий! — читає текст
• 1981: Що б ти вибрав? — автор
• 1981: Мама для мамонтеня (анімаційний) — морж
• 1981: Пригоди Тома Соєра і Гекльберрі Фінна — автор
• 1982: Олімпіоніки (анімаційний) — оповідач
• 1982: Продавець птахів (фільм-спектакль) — автор
• 1982: Приборкання велосипеда (анімаційний) — автор
• 1983: Комета — пес Тузик
• 1984: Біла троянда безсмертя — читає текст
• 1984: Блондинка за рогом — Гаврило Максимович
• 1984: Про всіх на світі (анімаційний) — Шпак-диригент
• 1984: Розповідь бувалого пілота — командир екіпажу
• 1984-1985: Доктор Айболить (анімаційний) — Айболить
• 1985: Брек! (Анімаційний) — чорний тренер
• 1988: Історія однієї більярдної команди — голос з радіоприймача

• 1969: Парад-алле

• 1966: Леонід Енгибаров, знайомтеся!
• 1966: Великі клоуни (документальний)
• 1969: Парад-алле
• 1971: Поговорити нам необхідно… (документальний)
• 1975: Я більше не буду

• Аргументи и факты: Зиновий Гердт [Архівовано 13 січня 2010 у Wayback Machine.]
• Акторські байки [Архівовано 12 травня 2008 у Wayback Machine.]