Георг Вайнер
нім. Georg Weiner
Народився	22 серпня 1895(1895-08-22)  Дрезден, Німецький Райх
Помер	24 січня 1957(1957-01-24) (61 рік)  Геттінген, Нижня Саксонія, ФРН
Країна	Німецький Райх  Саксонське королівство
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Дрезденський технічний університет
Науковий ступінь	Diploma of Engineeringd (21 березня 1932)
Знання мов	німецька
Заклад	Імперське міністерство авіації
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Посада	командир, директор, Gruppenkommandeurd і Regimentskommandeurd
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди

Георг Вайнер (нім. Georg Weiner; 22 серпня 1895, Дрезден — 24 січня 1957, Геттінген) — німецький льотчик-ас, дипломований інженер (21 березня 1932), генерал-майор люфтваффе.

22 серпня 1914 року вступив в Саксонську армію, командир взводу, потім — роти 103-го піхотного полку. З 2 серпня 1915 року — ординарець в штабі 244-го резервного піхотного полку. 8 січня 1916 року відряджений в 4-й авіапарк сухопутних військ. З 7 лютого 1916 року — знову ординарець в штабі 244-го резервного піхотного полку. 20 березня 1916 року відряджений в 5-й запасний льотний дивізіон. З 28 березня по 10 червня 1916 року пройшов підготовку пілота в льотному училищі Гальберштадта, з 11 червня по 1 вересня — в 5-му запасному льотному дивізіоні. З 2 вересня 1916 року — пілот 38-ї бойової ескадрильї головнокомандування сухопутних військ. 4-20 листопада 1916 року пройшов додаткову підготовку в 7-му запасному льотному дивізіоні в Кельні. З 21 листопада 1916 року — пілот 20-ї винищувальної ескадрильї. 24 червня 1917 року поранений і відправлений на луквання у військово-морський шпиталь Брюгге. 15 липня 1917 року переданий в розпорядження інспекції авіації. 23 липня 1917 року відряджений в 6-й, 15 серпня — в 14-й запасний льотний дивізіон. З 17 серпня 1917 року — пілот 3-ї бойової ескадрильї одномісних винищувачів. З 1 вересня 1918 року — командир 3-ї винищувальної ескадрильї. Всього за час бойових дій здобув 9 перемог.

29 листопада 1918 року відряджений в 6-й запасний льотний дивізіон, 16 грудня — на авіабазу Вурцен. З 1 червня 1919 року — пілот саконської артилерійської льотної ескадрильї в Гросенгайні. 1 жовтня 1919 року відряджений на авіабазу Гросенгайн. З 8 травня 1920 року — технічний офіцер 4-ї легкої моторизованої колони в Кельні. З 1 жовтня 1920 року — командир взводу 19-го, з 1 січня 1921 року — 4-го мототранспортного батальйону. З 1 квітня 1925 по 31 березня 1932 року вивчав зброярські технології у Вищому технічному училищі Дрездена. З 1 квітня 1932 року — консультант управління озброєнь сухопутних військ Імперського військового міністерства. З 1 квітня 1933 року служив в штабі 2-го мототранспортного батальйону. З 1 жовтня 1920 року — командир ескадрону транпортного батальйону «Рендсбург», з 1 листопада 1935 року — ескадрону транпортного батальйону «Любек». 1 квітня 1935 року перейшов в люфтваффе і призначений командиром батареї зенітного дивізіону «Любек». З 15 березня 1936 року — керівник тестових випробувань на тестовому полігоні люфтваффе в Рехліні. З 1 грудня 1936 року служив в штабі 1-ї групи 137-ї винищувальної ескадри в Бернбурзі, з 1 березня 1937 року — командир групи.

З 1 червня 1939 року — командир 71-го навчального авіаполку. З 27 травня 1940 року — комендант району аеропорту Єзау/Інстербург. З 1941 року — командир колони повітряної області в Нідерландах, з 1942 року — в Італії та Північній Африці. З 1 липня 1943 року — директор штабі з організації поїздок Кадрового управління люфтваффе Імперського міністерства авіації. 1 квітня 1944 року відправлений в командний резерв ОКЛ. З 1 липня 1944 року — генерал для особливих доручень при командуванні 6-ї повітряної області. 28 лютого 1945 року звільнений у відставку. 5 жовтня 1945 року арештований радянською окупаційною владою. 26 вересня 1949 року звільнений.

• Фанен-юнкер (22 серпня 1914)
• Єфрейтор (22 листопада 1914)
• Фанен-юнкер-унтерофіцер (14 січня 1915)
• Фенріх (16 квітня 1915)
• Лейтенант (25 червня 1915)
• Оберлейтенант (1 квітня 1925)
• Гауптман/ротмістр (1 лютого 1930)
• Майор (1 квітня 1935)
• Оберстлейтенант (1 березня 1937)
• Оберст (1 червня 1939)
• Генерал-майор (1 жовтня 1943)

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак військового пілота (Пруссія)
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами
• Орден Заслуг (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Пам'ятний знак пілота (Пруссія)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Нарукавна стрічка «Африка»

• Фрэнкс Н., Бейли Ф., Гест Р. Германские асы Первой мировой войны 1914-1918. Статистика побед и поражений. Справочник (пер. с англ. А. Жукова). - М.: Эксмо, 2006. - 416 с.: ил. ISBN 5-699-14606

• Біографічні дані.