Георгій
Народився	20 листопада (1 грудня) 1717, 1 грудня 1717(1717-12-01), 1717[2] або 1 жовтня 1717(1717-10-01)[1] Ніжин, Ніжинський полк, Гетьманщина
Помер	13 (24) лютого 1795, 24 лютого 1795(1795-02-24)[1] або 1795[2] Могильов, Російська імперія
Поховання	Спасівська церква у Могильові (Білорусь)
Країна	Річ Посполита  Російська імперія
Діяльність	православний священник, eparch, Orthodox theologian, філософ
Галузь	православна церква[2], православне богослов’я[2], філософія[2] і church educationd[2]
Alma mater	Києво-Могилянська академія
Знання мов	російська[2], латина[2] і польська[2]
Заклад	Києво-Могилянська академія
Посада	єпископ і Консул Конфедерації
Конфесія	православ'я
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Гео́ргій^[3][4] (в миру Григо́рій Осипович Кони́ський; 20 (9) листопада 1717, Ніжин (тепер Чернігівська область) — 13 (2) лютого 1795, Могильов, Білорусь) — філософ, письменник, проповідник, церковний і культурний діяч українського походження. Свого часу єдиний православний єпископ на території Речі Посполитої.

Походив з шляхетської родини Кониських. Освіту здобув у Київській Академії (1728–1743).

1745 р. став професором цієї академії. Викладав піїтику, риторику, філософію^[5].

1751 (за ін. даними, 1752) року став ректором Київської Академії.

1755 р. переїхав до Могильова, де був єпископом. 27 червня 1765 р. в меморіалі до короля Станіслава Августа Понятовського скаржився на діяльність місіонера-домініканця, префекта в Рожаному Стоці Вавжинця (у світі Юзефа) Овлочимського (Овлучинського) гербу Сухекомнати та єзуїта Заремби.^[6]

З 1783 р. — архієпископ білоруський.

Заснував (1757 р.) та опікувався Могилівською семінарією.

Обстоював інтереси православної церкви, виступав проти унії і за навернення уніатів на православ'я.

Автор віршів, надрукованих у підручнику поетики, драми «Воскресіння мертвих» (поставлена 1747 р. у Київській Академії, опублікована в «Летописях русской литературы», 1860 р.). До драми додано 5 інтермедій соціально-побутового змісту, в яких звучить жива народна мова, український гумор. Йому належать численні проповіді, курс піїтики, два рукописні курси філософії.

Автор ряду історичних праць: «Prawa і wolnosci obywateluw korony Polskiey і w ks. Litewskiego…» (1767 р.), «Историческое известие о Белорусской епархии» (1776 р.), «Записка о том, что в России до конца XVI в. не было унии с Римской церковью» (1847 р.).

Дослідники відзначають, що вірші Кониського написані в стилі бароко, а в проповідях він схилявся до простішого класичного стилю.

Твори Кониського були видані у Петербурзі 1835 року у двох томах, а проповіді опубліковані окремим виданням 1892-го.

Деякі історики приписували Г. Кониському авторство «Історії Русів».

• Філософські твори в 2-х томах. Київ, 1990. Том 1 [Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.] Том 2 [Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.]

26 серпня 1993 р. рішенням Синоду Білоруської Православної Церкви Георгія Кониського було причислено до лику місцевошанованих святих.

Беручи до уваги рішення Синоду Білоруської Православної Церкви (у складі Московського Патріархату) від 26 серпня 1993 р. про причислення святителя Георгія (Кониського), архієпископа Могилівського і Білоруського, до лику місцевошанованих святих Білоруської Православної Церкви, враховуючи прохання Чернігівської єпархії, уродженцем якої був святитель Георгій, Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату благословив місцеве шанування у Чернігівській єпархії святителя Георгія (Кониського).^[7]

• Кашуба М. В. Кониський Георгій [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 24. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Кониський, Георгій // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Тофтул М. Г. Кониський Григорій [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Сучасний словник з етики. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416 с. — ISBN 978-966-485-156-2.
• Фощан Я. Історія православ'я в науковому доробку Георгія Кониського: синтез теорії і церковної практики.

• Кониський Георгій // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Інтерлюдії до драми Георгія Кониського «Воскресеніе мертвых» на Ізборнику [Архівовано 6 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
• Георгій Кониський. «Воскресєніє мертвих» на Ізборнику [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.]
• Вірш «Похвала логіці» на Ізборнику [Архівовано 20 травня 2011 у Wayback Machine.]
• Кониський [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Кониський Юрій [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 702. — 1000 екз.
• Фощан Я. Культурно-просвітницька діяльність Георгія Кониського на теренах Білорусі [Архівовано 5 вересня 2017 у Wayback Machine.]

---

Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.