Генрих Дмоховський
Народився	26 жовтня 1810(1810-10-26) Zabaloccied, Дісненський повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Помер	26 травня 1863(1863-05-26) (52 роки) Докшиці, Борисовський повітd, Мінська губернія, Російська імперія ·загиблий у бою
Поховання	Birulid
Країна	Російська імперія
Діяльність	скульптор
Alma mater	Вільнюський університет
Знання мов	польська
Учасник	Польське повстання 1863—1864
Членство	Віленська археологічна комісія
Батько	Michał Dmochowskid
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Генрих Михайлович Дмоховський (біл. Генрых Дмахоўскі; він же Генрик Дмуховський, Генрі Д. Сандерс; 14 (26) жовтня 1810(18101026) — 14 (26) травня 1863) — учасник національно-визвольного руху на землях Білорусі, Литви та Польщі у 1830-1860-ті роки. Скульптор.

Походив з дворянської родини. Після закінчення природничого факультету Віленського університету (1828) приєднався до повстання 1830-1831, брав участь у партизанських діях на кордоні Російської імперії. Після поразки повстання загін Г. Дмоховського був змушений відступити на Полісся, а потім на Волинь, звідти в Галичину (на територію Австро-Угорщини). Австро-угорська влада заарештувала Г. Дмоховського, суд засудив його до ув'язнення, яке відбув у 1834-1841 роках у фортеці Куфтайн. Після звільнення жив у Франції, навчався в художній школі, відвідував майстерні відомих скульпторів.

В 1846 році брав участь у вуличних боях у Львові. У 1852 році опинився в США під ім'ям Генрі Д. Сандерс. Для будівлі конгресу (у Вашингтоні) створює бюсти Джорджа Вашингтона, Томаса Джефферсона, Бенджаміна Франкліна, Тадеуша Костюшко. Ці бюсти і сьогодні прикрашають приміщення Конгресу США. В цей час він робить медальйон з силуетами страчених декабристів, бюст Л. Кошута, скульптурну групу "Гарібальді з воїнами". У США померли його дружина і діти, поховані в Філадельфія, на могилах Г. Дмоховським поставлено пам'ятник.

По смерті рідних, у травні 1861 року (4 роки тривала бюрократична тяганина — поки йому дали дозвіл виїхати з США) Г. Дмоховський відкрив скульптурне ательє у Вільнюсі. Серед кращих творів, зроблених у цей час, — модель надгробного пам'ятника Варвари Радзивілл, фігура Св. Владислава для Віленської кафедри, пам'ятник Владислава Сирокомлі. Обраний товариством дійсним членом Віленської археологічної комісії.

Під час повстання 1863-1864 Г. Дмоховський став повстанським комісаром Дісненського повіту. Загинувши 26 травня 1863 року в одному з перших боїв з російськими військами біля фільварку Поріччя. Похований на Курганному могильнику біля села Бірулі Докшицького району Вітебської області. У травні 2020 на могилі Г. Дмоховського встановлено пам'ятник^[1].

• Кісялёў Г. Адысея паўстанца-скульптара // Кісялёў Г. Героі і музы. Мн., 1982.
• Багадзяж М. Жыццё Дмахоўскага // Новы Час № 9(14), 2003.
• Walendowski T. Posag zwrócony ku rzece // Przegląd Polski (17 sierpnia), 2005.
• Ермаловіч В. Генры Сандэрс, ён жа Генрык Дмахоўскі //Газета «Рэспубліка» № 188, 02.10.2010.

• Генры Сандэрс, ён жа Генрык Дмахоўскі: Нават у турме скульптар i рэвалюцыянер займаўся мастацтвам // sb.by 2 жовтня 2010