|
Генера́льна окру́га Росто́в (нім. Generalbezirk Rostow) — адміністративно-територіальна одиниця Третього райху, яку планувалося утворити у складі Райхскомісаріату Україна на території тогочасної Ростовської області Російської РФСР під час Німецько-радянської війни. Спочатку задумувалася як складова частина Райхскомісаріату Дон-Волга.
На посаду генерального комісара у Ростові Розенберг запропонував Гітлеру призначити заступника гауляйтера Генріха Карла Зікмаєра.[4]
Адміністративно-територіальний поділ
У разі створення генеральна округа Ростов поділялася б на такі 15 ґебітів (округ)[5]:
- Ростовський міський ґебіт (нім. Kreisgebiet Rostow-Stadt)
- Таганрозький міський ґебіт (Kreisgebiet Taganrog-Stadt)
- Шахтинський міський ґебіт (Kreisgebiet Schachty-Stadt)
- Новочеркаський міський ґебіт (Kreisgebiet Nowotscherkask-Stadt)
- Таганрозький ґебіт (Kreisgebiet Taganrog)
- Ростовський ґебіт (Kreisgebiet Rostow)
- Шахтинський ґебіт (Kreisgebiet Schachty)
- Батайський ґебіт (Kreisgebiet Batajsk)
- Красносулінський ґебіт (Kreisgebiet Krassnyj-Ssulin) — осідок: м. Красний Сулін
- Тацинський ґебіт (Kreisgebiet Tazinskaja) — осідок: станиця Тацинська
- Морозовський ґебіт (Kreisgebiet Morosowskij)
- Каменський ґебіт (Kreisgebiet Kamensk) — осідок: м. Каменськ-Шахтинський
- Мілеровський ґебіт (Kreisgebiet Millerowo)
- Криворізький ґебіт (Kreisgebiet Kriworoshje) — осідок: слобода Криворіжжя
- Казанський ґебіт (Kreisgebiet Kasanskaja) — осідок: станиця Казанська
Примітки
- ↑ Joachim Lilla (Bearb.): Statisten in Uniform. Die Mitglieder des Reichstags 1933 - 1945. Ein biographisches Handbuch. Düsseldorf: Droste 2004, 996 S., ISBN 3-7700-5254-4
- ↑ de.academic.ru [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Історія Осі [Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Косик В. Україна у Другій світовій війні. Архів оригіналу за 19 травня 2019. Процитовано 10 червня 2022.
- ↑ Reichskommissariat Ukraine [Архівовано 21 червня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)