Гексил
Назва за IUPAC	2,4,6-трінітро-N-(2,4,6-трінітрофеніл)анілін
Інші назви	2,2’,4,4'6,6’-гексанітродифеніламін
Ідентифікатори
Номер CAS	131-73-7
PubChem	8576
Номер EINECS	205-037-8
SMILES	C1=C(C=C(C(=C1[N+](=O)[O-])NC2=C(C=C(C=C2[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-]
InChI	InChI=1S/C12H5N7O12/c20-14(21)5-1-7(16(24)25)11(8(2-5)17(26)27)13-12-9(18(28)29)3-6(15(22)23)4-10(12)19(30)31/h1-4,13H
Властивості
Молекулярна формула	C12H5N7O12
Молярна маса	439,21 г/моль
Зовнішній вигляд	кристалічна тверда речовина
Густина	1.64 г/см
Вибухонебезпечність
Швидкість детонації	7100 м/с
Небезпеки
Класифікація ЄС	E T+ N
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Гексил (2,2’,4,4'6,6’-гексанітродифеніламін, C₁₂H₅N₇O₁₂)— бризантна вибухова речовина; молярна маса — 439,22; жовті кристали; темп. плавлення 245 °C (з розкладанням); густина 1,78г/см³. Гексил розчиняється в ацетоні, холодній оцтовій кислоті, концентрованій HNO₃, у воді не розчиняється. З металами утворює солі. Вибухає від удару. Для гексилу ΔН⁰ вибуху — 4200кДж/кг; швидкість детонації 7,145 км/с (за густини 1,6 г/см³; об'єм газоподібних продуктів вибуху 675 л/кг. Більшість солей гексилу більш чутливі до удару, ніж чистий гексил, особливо небезпечна сіль Pb.

Отримують гексил взаємодією динітрохлорбензолу з аніліном в спиртовому або водному середовищі з послідовним нітруванням утвореного динітродифениламіну. Гексил може бути також утворений в результаті нітрування дифеніламіну.

Застосовують гексил в сумішах із нітротолуолом та Al для спорядження боєприпасів. Запропоновано використовувати солі гексилу як термостійкі вибухові речовини в реактивних снарядах (закордонні дані).

Гексил викликає дерматит, його пил подразнює слизові оболонки дихальних шляхів.

• Химическая энциклопедия: В 5 т.: Том 1: А-Дарзана/Ред. кол.: Кнунянц И. Л. (гл.ред.) и др. — М.: изд-во «Советская энциклопедия», 1988. — 623 с. [Архівовано 5 лютого 2013 у Wayback Machine.]