Гвинт — один з простих механізмів. Різь гвинта являє собою похилу площину, багаторазово обгорнуту навколо циліндра. Перший гвинт запантентовано 1784 року. Призначається для створення великих осьових зусиль у пресах, пічних штовхачах, домкратах (вантажний гвинт) тощо. Гвинти мають трапецієподібну чи упорну різь, рідше прямокутну. Короткі гвинти (наприклад, у домкраті) працюють на стискування, і при розрахунку їх перевіряють на міцність і поздовжний вигин. Довгі гвинти працюють на розтягання, їх перевіряють на міцність.
Прикладом гвинта як простого механізму є і болт з гайкою, який забезпечує виграш у силі під час загвинчування.
Ідеальний виграш у силі дорівнює відношенню відстані, що проходить точка докладання зусилля за один оборот гвинта (довжини кола), до відстані між двома сусідніми витками різі (крок різі).
Див. також
- Гвинт (як кріпильний елемент)
- Шнек
- Архімедів гвинт
Джерела
- Винт // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Попов С. В., Бучинський М. Я., Гнітько С. М., Чернявський А. М. Теорія механізмів технологічних машин: підручник для студентів механічних спеціальностей закладів вищої освіти. Харків: НТМТ, 2019. 268 с.
- Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. Основи творення машин / [за ред. О. В. Горика (д. т. н., проф., засл. прац. нар. освіти України)]. — Харків : Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. — ISBN 978-966-2989-39-7.