Ганс Гольбейн Молодший
Hans Holbein der Jüngere
Автопортрет, 1542, Галерея Уффіці
Народження	1497(1497) Аугсбург
Смерть	1543(1543)
	Лондон (чума )
Національність	Німеччина
Країна	Німеччина  Швейцарія
Жанр	живопис, малюнок
Діяльність	художник, художник-гравер, ілюстратор, митець-портретист, рисувальник, exlibrist, візуальний митець, митець
Напрямок	німецьке Відродження і Північне Відродження[1]
Твори	Посланці, Madonna enthroned with child and two figuresd, Darmstadt Madonnad і Мертвий Христос у труніd
Батько	Ганс Гольбайн старший[2]
Діти	Philipp Holbein Id
Брати, сестри	Ambrosius Holbeind[3][2]
Родичі	Sigmund Holbeind
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Фінська національна галерея, Музей Ґетті, Тейт, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Ашмолеан музей, Роттердамський муніципальний архівd[4][5], Колекція Фріка[6], Музей мистецтва Метрополітен, Королівський музей витончених мистецтв, Національна портретна галерея (Лондон)[7], Художній музей Базеля, Галерея Уффіці, Національні галереї Шотландіїd, Національна галерея Ірландії, Художній музей Сент-Луїса, Музей мистецтв Толедо, Берлінська картинна галерея, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, Художній музей, Національна галерея, Галерея мистецтв Вокера, Національна галерея Шотландії, Мауріцгейс, Державні художні зібрання Дрездена, Музей історії мистецтв, Державний музей мистецтв, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Музей мистецтв Індіанаполіса, Денверський художній музей, Баварські державні колекції картин, Rijksmuseum Twenthed, Художня галерея Єльського університету, Королівські музеї витончених мистецтв[8], Національний музей образотворчого мистецтва[9], Смітсонівський музей американського мистецтва[10], Royal Collections of the Netherlandsd[11], Landesmuseum Hannoverd, Музей герцога Антона Ульріха, Музей мистецтва Сан-Паулу, Музей Фіцвільяма, Детройтський інститут мистецтв, Клівлендський музей мистецтв, Єльський центр британського мистецтваd, Музей Конде, Музей фюрера, Музей мистецтв Кімбеллаd, Музей Нортона Саймона, Національна бібліотека Уельсу, Audley End Housed, Schloss Ambras Innsbruckd, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Зібрання Воллеса, Музей Вікторії та Альберта, Гравюрний кабінет (Берлін), Британський музей, Picker Art Galleryd, Національна галерея старовинного мистецтва, Compton Verney Art Galleryd, Royal Armouries Leedsd, Chiswick Housed, Upton Housed, Brighton Museum & Art Galleryd, Abbot Hall Art Galleryd, Holburne Museumd, paintings collection of Musée des beaux-arts de Chartresd, Print Collectiond[12], David Owsley Museum of Art Ball State Universityd, Реннський музей образотворчого мистецтва, Victoria Art Galleryd, Musea Brugged[13], Wellcome Collectiond, Hunterian Museumd, Weston Parkd, Paxton Housed, Burton Constable Halld, Hever Castled, Bethlem Museum of the Mindd, Cooper Galleryd, Національна галерея і Музей судноплавства (Амстердам)[14]
Ганс Гольбейн Молодший у Вікісховищі

Ганс Гольбейн Молодший^[15][16], також Гольбайн^[17] (нім. Hans Holbein der Jüngere, 1497, Аугсбург — між 7 жовтня та 29 листопада 1543, Лондон) — німецький художник епохи Відродження. Найзнаменитіший представник родини Гольбейнів.

Народився в Аугсбурзі (Німеччина), навчався живопису в свого батька — Ганса Гольбейна старшого. Перебував під впливом Ганса Буркмайра.

Пізніше з братом Амброзіусом Гольбейном переселився у Базель (Швейцарія), де брати два роки працювали в майстерні Г. Гербстера. У місті Гольбайн познайомився з герцогом де Сольє Шарль де Сольє та з багатьма гуманістами і науковцями цього періоду, у тому числі з Еразмом Роттердамським. На прохання останнього ілюстрував його роботу — «Похвала глупоті» видання 1514 року 82-ма малюнками. Гольбейн ілюстрував також інші книги, брав участь у створенні німецького перекладу Біблії Мартіна Лютера. Як і його батько, створював вітражі й писав портрети.

У цей час матеріальне становище Гольбейна було, мабуть, поганим: написана ним вивіска шкільного вчителя в Базелі доводить, що він не відмовлявся і від ремісничих робіт. У тому ж 1516 році він написав портрет бургомістра Меєра і його дружини, а також живописця Ганса Гербстера, в наступному році — фрески всередині та на зовнішніх стінах будинку Гертенштейна в Люцерні. Після повернення восени 1519 року в Базель, багато працював над декоруванням зовнішніх фасадів, перетворюючи таким чином скромні приватні будинки у чудові палаци, прикрашені колонами та фігурами.

Найважливіші твори базельського періоду Гольбейна: портрет юриста Боніфація Амербаха; 10 картин пристрастей Господніх; фрески в новій ратуші, органні дверцята в місцевому соборі, вівтарні стулки для Фрайбурзького собору, зображення Різдва Христового та Поклоніння волхвів; «Мадонна зі святими» для м. Золотурн; нарешті, знаменита «Мадонна сімейства Меєр».

До цього ж часу відносяться портрети Еразма Роттердамського, Доротеї Оффенбург у вигляді Лаїси Коринфської та Венери (1526), а також малюнки до Старого Завіту (91 аркушів) і «Танець Смерті» (58 аркушів), вигравійовані на дереві Лютцельбургером.

1526 року Гольбейн залишив Базель, оскільки через Реформацію йому стало важко знаходити заробіток. В Англії він гостинно був прийнятий Томасом Мором, якому Еразм написав рекомендаційного листа. Підкоряючись смаку, що панував тоді в Англії, він за весь час свого перебування писав виключно портрети; зокрема портрети Мора та його родини, архієпископа Кентерберійського, астронома Кратцера, Годсельва, тощо.

Після повернення до Базеля у 1528 року Гольбайн закінчив фрески в залі ратуші (1530, сцени зі Старого Заповіту) і написав декілька портретів.

1532 року релігійні смути і перемога в Швейцарії іконоборчої партії змусили Гольбайна знову покинути Базель і вирушити до Англії, де він написав багато портретів, що знаходяться нині в Берліні, Віндзорі, Гаазі, Брауншвейгу і Відні. З нагоди урочистого в'їзду Анни Болейн в 1533 році до Лондону він влаштував за дорученням ганзейських купців вуличну декорацію, що зображувала Парнас, а в їхньому цеховому залі написав картину «Апофеоз багатства і бідності». До того часу відносяться його портрети золотих справ майстра Томаса Моретті (Дрезден), сера Ричарда Соутвеля (в галереї Уффіці у Флоренції), Томаса Ваєта і його друга (у Лонгфордкастлі) та ін, а також полотно «Колесо Фортуни». Згодом йому вдалося стати придворним живописцем короля Генріха VIII.

Крім роботи портретистом, Гольбайн створював ескізи придворних облачень монарха.

До нас дійшло декілька Гольбайнівських портретів Генріха VIII, королеви Джейн Сеймур (Портрет Джейн Сеймур, королеви Англії (1536)), Едуарда VI, герцога Норфолка і т. д. За дорученням короля Гольбайн двічі їздив на континент, щоб писати портрети принцес, якими Генріх VIII цікавився з матримоніальною метою.

Знаменита історія сталася з портретом Анни Клевської, написаним художником не з натури, а з роботи іншого, слабшого майстра: королю зображення дівчини сподобалося, й шлюбний договір було укладено. Коли ж наречена, яка виявилася дебелою німкенею, зійшла з корабля, король жахнувся і, не торкаючись до дружини жодного разу, подав на розлучення. Друга принцеса, Христина Данська, від шлюбу з англійським королем ввічливо відмовилася сама.

Останній період свого життя художник проводив між Базелем і Лондоном. У 1543 році, між 7 жовтня та 29 листопада, він помер від чуми, що лютувала тоді в Лондоні.

Живописні твори Гольбейна вирізняються тонко виписаним малюнком, пластичним моделюванням, прозорістю світлотіні, соковитістю і шириною пензля. Його малюнки повні їдкого сарказму, тонкої спостережливості і, незважаючи на свою життєву правду й індивідуальність, вражають красою форми й обробки. Значення Гольбейна в німецькому мистецтві полягає й у тому, що він переніс до Німеччини розквіт італійського відродження, не втративши при цьому свого національного характеру — в його роботах відчутні риси, розвинуті згодом в портретах Дюрера.

Для своїх портретів художник попередньо виконував дуже ретельні олівцеві замальовки, деякі з яких збереглися. Тіні і світло наводилися вугіллям, крейдою та сангіною. В ескізах Гольбейн звертав, переважно, увагу на обличчя, не накидаючи рук.

У 1524-26 роках Гольбейн виконав серію малюнків «Образи смерті» (відомих під назвою «Танець смерті» див. згори), є своєрідним алегоричним коментарем до німецької дійсності епохи Великої селянській війни. (Видано в гравюрах на дереві в 1538 року)

• На честь художника його ім'я отримали стиль вишиття і тип східних килимів, оскільки Гольбейн часто зображав їх на своїх портретах (див. Гольбейн).
• На честь Гольбейна назвали кратер на Меркурії.
• На його честь також названо астероїд 8122 Гольбейн^[18].

Картина	Назва	Рік	Розмір / Матеріал	Музей/Колекція/Власник
	Портрет Якоба Маєра цум Газена [19]	1516	28,1 × 19,0 см, срібна голка на ґрунтованому білому папері	Базельський художній музей, Кабінет гравюр
	Подвійний портрет Якоба Маєра цум Газена і Доротеї Канненґіссер: Якоб Маєр цум Газен [19]	1516	38,5 × 31,0 см, Липа	Базельський художній музей
	Подвійний портрет Якоба Маєра цум Газена і Доротеї Канненґіссер: Доротея Канненґіссер [19]	1516	38,5 × 31,0 см, Липа	Базельський художній музей
	Портрет Боніфація Амербаха [19]	1516	28,5 × 27,5 см, Ялина	Базельський художній музей, Кабінет Амербаха
	Мертвий Христос у труні [19]	1521/1522	30,5 x 200 см, Липа	Базельський художній музей, Кабінет Амербаха
	Солотурнська мадонна [19]	1522	143,5 x 104,9 см, Липа	Солотурнський художній музей
	Еразм Ротердамський, що пише	1523	43 x 33 см, олійні фарби на липі	Лувр, Париж
	Томас Мор [20]	1527	74,2 × 59 см, Дуб	Колекція Фріка, Нью-Йорк
	Танець смерті	1526	Серія з 33 гравюр
	Венера і Амур	1526	34,5 × 26 см, Темпера на дереві	Базельський художній музей
	Портрет Якоба Маєра цум Газена [19]	близько 1525/26	38,3 × 27,5 см, чорна й кольорова крейда	Базельський художній музей, Кабінет гравюр
	Мадонна бургомістра Якоба Маєра цум Газена (Дармштадська мадонна),[19]	1526	146,5 × 102,0 см, Ялина (?)	з 2011 року Колекція Вюрт[21]
	Ескіз родинного портрета Томаса Мора [19][22]	1526-1527	38,9 × 52,4 см, Перо і пензель (чорний) поверх крейдяного малюнка; напис і окремі мотиви брунатним чорнилом	Базельський художній музей, Кабінет гравюр
	Портрет молодої пані	після 1528	20,8 x 14,2 см, олія на папері	Колекція Віконта Гілермоза; з 1975 року в приватній колекції
	Томас Кромвель	1532	76 x 61 см, Олія на дереві	Колекція Фріка, Нью-Йорк
	Портрет Георга Гіше[20]	1532	96,3 x 85,7 см, Дуб	Берлінська картинна галерея
	Посланці (Жан де Дентвіль і Жорж де Сельв) [23]	1533	207 x 210 см, Олія на дубовій панелі	Національна галерея, Лондон
	«Портрет Дірка Тібіса»	1533	48 x 35 см, Олія на дубовій панелі	Музей історії мистецтв, Відень
	Роберт Чізмен [22]	1533	58,8 × 62,8 см, Дерево	Мауріцгейс, Гаага
	Жінка, що кидає камінь [22]	близько 1532-1534	20,3 x 12,2 см, малюнок на папері	Базельський художній музей, Кабінет гравюр
	«Портрет Джейн Сеймур, королеви Англії» [22]	1536-1537?	65,4 x 40,7 см, Олія на дубовій панелі	Музей історії мистецтв, Відень
	Генріх VIII [22]	бл. 1537	28 x 20 см, Дуб	Музей Тіссен-Борнеміса
	Крістіна Данська [22][23]	1538	179 x 83 см, Олія на дубовій панелі	Національна галерея, Лондон
	Томас Говард, третій герцог Норфолка,[22]	1539	80,3 × 61,6 см, Дуб	Королівська колекція, Віндзорський замок
	Анна Клевська [20]	1538-1539	65 x 48 см, пергамент на полотні	Лувр, Париж
	Едвард принц Вельський,[22] згодом король Едуард VI	1539	56,8 x 44 см, Олія на дереві	Національна галерея, Вашингтон
	Генріх VIII	1539-1540	88,2 × 75 см, Темпера на дереві	Палаццо Барберіні, Рим
	Портрет Антона II Лотаринзького герцога Лотарингії	1543	51 × 37 см, Темпера на дереві	Берлінська картинна галерея
	Портрет Шарля де Сольє герцога де Моратті	1534	755 х 925 см, Олія на дубовій панелі	Дрезденська картинна галерея старих майстрів

• Гольбейн — інші представники родини

• Batschmann O. Hans Holbein: Sein Leben u Werk / Oskar Batschmann u. Pascal Griener. — Koln: DuMont, 1997. — 256 c. (нім.)
• Bodo Brinkmann (Hrsg.): Hans Holbein und der Wandel in der Kunst des 16. Jahrhunderts. Brepols, Turnhout 2005, ISBN 2-503-51604-1. (нім.)
• Foister S. Holbein and England / S. Foister. — New Haven; London: Yale univ. press for the Paul Mellon centre for studies in British art, 2004. — 308 p. : Ill. (англ.)
• Max J. Friedländer. In: Wilhelm R. Valentiner (Hrsg.): Das unbekannte Meisterwerk in öffentlichen und privaten Sammlungen. Bd. 1, Klinkhardt & Biermann, Berlin 1930, S. 68. (нім.)
• Paul Ganz: Hans Holbein d. J.: Des Meisters Gemälde. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 19l9 (Klassiker der Kunst. Bd. 20). (нім.)
• Dominik M. Klinger, Antje Höttler: Die Malerbrüder Ambrosius und Hans d.J. Holbein. Werkverzeichnis: Gemälde und Miniaturen. Wilson-DMK, Nürnberg 1998, ISBN 3-923642-34-2. (нім.)
• Christian Müller, Stephan Kemperdick (Hrsg.): Hans Holbein der Jüngere. Die Jahre in Basel 1515–1532. Prestel, München 2006, ISBN 3-7913-3581-2. (нім.)
• Pettegree A. Holbein: Court painter of the Reformation / / History today. — 1998. — Vol. 48. — P. 22-28. (англ.)
• Katrin Petter-Wahnschaffe: Hans Holbein und der Stalhof in London. Deutscher Kunstverlag, München 2010, ISBN 978-3-422-06952-7, S. 29–48. (нім.)
• John Rowlands: Holbein. The Paintings of Hans Holbein the Younger. Phaidon, Oxford 1985, ISBN 0-7148-2358-9. (англ.)
• Jochen Sander: Hans Holbein d. J.: Tafelmaler in Basel 1515–1532. Hirmer, München 2005, ISBN 3-7774-2375-0. (нім.)
• Emanuel Stickelberger: Holbein-Trilogie. (нім.)
  • Der Mann mit den zwei Seelen. Steinkopf, Stuttgart 1942.
  • Holbein in England. Sauerlaender, Aarau 1944.
  • Künstler und König. Huber, Frauenfeld 1946.
• Norbert Wolf: Holbein. 1497/98–1543. Der deutsche Raffael. Taschen, Köln 2004, ISBN 3-8228-3166-2. (нім.)
• Jeanette Zwingenberger: Hans Holbein der Jüngere. Der Schatten des Todes. Parkstone, Bournemouth 1999, ISBN 1-85995-497-9. (нім.)

• Гольбайн // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Hans Holbein der Jüngere

• Ганс Гольбейн Молодший. Картини та біографія [Архівовано 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Гольбейн в Артціклопедії [Архівовано 2 жовтня 2003 у Wayback Machine.] (англ.)
• 2006 exhibition on Holbein in England at Tate Britain [Архівовано 12 грудня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
• Hans-Holbein.org 145 works by Hans Holbein the Younger [Архівовано 22 червня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• Hans Holbein the Younger Gallery at MuseumSyndicate [Архівовано 6 січня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)