 | ||||||||||||||||||
.jpg) | ||||||||||||||||||
| Гальєго у 1973 році | ||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Франсіско Фернандес Родрігес | |||||||||||||||||
| Народження | 4 березня 1944 (80 років) | |||||||||||||||||
| Пуерто-Реаль, Іспанія | ||||||||||||||||||
| Прізвисько | Gallego | |||||||||||||||||
| Громадянство |  Іспанія
| |||||||||||||||||
| Позиція | захисник | |||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||
Франсіско Фернандес Родрігес (ісп. Francisco Fernández Rodríguez), більш відмий як Гальєго(ісп. Gallego, нар. 4 березня 1944, Пуерто-Реаль) — іспанський футболіст, що грав на позиції захисника.
Франсіско Гальєго є вихованцем футбольного клубу «Севілья», де почав і закінчив свою кар'єру гравця. Однак найбільшу популярність здобув завдяки виступам за «Барселону». У її складі він ставав чемпіоном Іспанії, дворазовим володарем Кубка Іспанії, а також вигравав Кубок ярмарків. У складі збірної Іспанії. — чемпіон Європи та учасник чемпіонату світу.
Клубна кар'єра
Франсіско Фернандес Родрігес став гравцем молодіжної академії «Севільї» у 14 років. Для своєї спортивної кар'єри Франсіско вибрав псевдонім «Гальєго» (у перекладі — «галісієць»), оскільки саме під таким прізвищем виступали його батько і дід[1]. В основному складі команди він дебютував у 17-річному віці 15 жовтня 1961 року в матчі Прімери проти «Осасуни». У сезоні 1961/62 він провів чотири матчі за андалусійську команду[2][1]. У 1962 році з молодіжною командою «Севільї» став володарем Кубка генералісимуса у своїй віковій категорії, обігравши у фіналі «Атлетік» з Більбао (2:0), після чого став поступово закріплюватися в дорослому складі свого клубу[1].
У 1965 році Гальєго придбала «Барселона» за 8 млн песет, де на 10 сезонів футболіст став гравцем основного складу. З «Барселоною» захисник у 1968 та 1971 роках вигравав Кубок генералісимуса, а в 1974 році єдиний раз у кар'єрі став чемпіоном Іспанії. Крім того, Гальєго допоміг «синьо-гранатовим» завоювати два єврокубки: у сезоні 1965/66 «Барселона» виграла Кубок ярмарків, а в 1971 році перемогла в Суперфіналі Кубка ярмарків, в якому зустрічалися перший і останній переможці цього трофею — «Барселона» і «Лідс Юнайтед»[1].
У 1975 році, коли Гальєго виповнився 31 рік, він повернувся в «Севілью», яка тільки що повернулася в Прімеру. Гальєго віддав рідній команді ще чотири роки. 30 серпня 1979 року гра на стадіоні «Рамон Санчес Пісхуан» «Севілья» та «Барселона» зіграли один з одним у прощальному матчі Гальєго. Втім, на прохання Мігеля Муньйоса в сезоні 1979/80 Гальєго зіграв ще три матчі за «Севілью» в чемпіонаті Іспанії, після чого остаточно завершив кар'єру професійного футболіста[3]. Ще один сезон Гальєго відіграв у третьому дивізіоні за аматорську команду «Алькала»[3].
Виступи за збірну
У 1964 році Пако Гальєго був викликаний до складу збірної Іспанії на домашній чемпіонат Європи, який у підсумку його команда виграла. Гальєго не зіграв на турнірі жодного матчу, але також став чемпіоном Європи. Лише через два роки він дебютував за «червону фурію», причому сталося це відразу ж на чемпіонаті світу 1966 року в Англії. 13 липня проти Аргентини (1:2) в Бірмінгемі. У підсумку Гальєго провів всі три матчі своєї команди, але іспанці не зуміли вийти з групи.
Останній матч у червоній футболці Гальєго провів у Малазі 21 лютого 1973 року у рамках відбіркового турніру до чемпіонату світу 1974 року проти Греції (3:1). Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у її формі 36 матчів, в 18 з них Іспанія виграла, у восьми — програла, і 10 рази зіграла внічию[4]. Також у 1968–1973 роках зіграв два матчі за збірну Каталонії[5].
Статистика
Клубна
| Виступи | Ліга | Кубок країни | Єврокубки | Інші | Всього | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Клуб | Ліга | Сезон | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи |
.svg){kind=small} «Севілья» |
Прімера | 1961/62 | 4 | 0 | 0 | 0 | — | — | 4 | 0 | ||
| 1962/63 | 12 | 1 | 0 | 0 | — | — | 12 | 1 | ||||
| 1963/64 | 29 | 3 | 4 | 0 | — | — | 33 | 3 | ||||
| 1964/65 | 24 | 3 | 2 | 0 | — | — | 26 | 3 | ||||
| Всього | 69 | 7 | 6 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 75 | 7 | ||
| «Барселона» |
Прімера | 1965/66 | 13 | 2 | 6 | 0 | 10 | 0 | — | 29 | 2 | |
| 1966/67 | 26 | 0 | 4 | 0 | 2 | 0 | — | 32 | 0 | |||
| 1967/68 | 30 | 2 | 7 | 1 | 2 | 0 | — | 39 | 3 | |||
| 1968/69 | 26 | 2 | 0 | 0 | 5 | 3 | — | 31 | 5 | |||
| 1969/70 | 27 | 6 | 6 | 1 | 6 | 0 | — | 39 | 7 | |||
| 1970/71 | 29 | 0 | 8 | 0 | 4 | 0 | — | 41 | 0 | |||
| 1971/72 | 33 | 1 | 0 | 0 | 5 | 0 | — | 38 | 1 | |||
| 1972/73 | 26 | 2 | 0 | 0 | 2 | 0 | — | 28 | 2 | |||
| 1973/74 | 22 | 2 | 7 | 0 | 2 | 0 | — | 31 | 2 | |||
| 1974/75 | 16 | 0 | 0 | 0 | 6 | 1 | — | 22 | 1 | |||
| Всього | 248 | 17 | 38 | 2 | 44 | 4 | 0 | 0 | 330 | 23 | ||
| «Севілья» |
Прімера | 1975/76 | 30 | 1 | 1 | 0 | — | — | 31 | 1 | ||
| 1976/77 | 31 | 0 | 0 | 0 | — | — | 31 | 0 | ||||
| 1977/78 | 27 | 0 | 0 | 0 | — | — | 27 | 0 | ||||
| 1978/79 | 25 | 1 | 0 | 0 | — | — | 25 | 1 | ||||
| 1979/80 | 3 | 0 | 0 | 0 | — | — | 3 | 0 | ||||
| Всього | 116 | 2 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 117 | 2 | ||
| Всього за кар'єру | 433 | 26 | 45 | 2 | 44 | 4 | 0 | 0 | 522 | 32 | ||
Титули і досягнення
Чемпіон Іспанії (1):
Володар Кубка Іспанії (2):
Володар Кубка ярмарків (3):
Чемпіон Європи (1):
Примітки
- ↑ а б в г Francisco Correal (30 листопада 2014). Serrat canta Rifé, Gallego, Eladio (ісп.). diariodesevilla.es. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
- ↑ Gallego (ісп.). andalupedia.es. 13 червня 2020. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
- ↑ а б Paco Gallego (ісп.). blaugranas.com. 21 березня 2015. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 13 червня 2020.
- ↑ Emilio Pla Diaz (7 грудня 2002). Francisco Fernández Rodríguez, ‘Gallego’ - International Appearances (англ.). Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 8 липня 2007. Процитовано 13 червня 2020.
- ↑ Antoni Closa, Jaume Rius. Selecció Catalana de Fútbol: nou dècades d'història. — Editorial Jaume Rius, 1999. — ISBN 8492294434.
Посилання
- Гальєго (футболіст) на сайті ФІФА (англ.)
- Гальєго на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Гальєго на сайті BDFutbol.com (англ.)
- Гальєго на сайті Eu-football.info (англ.)
| ||
| ||
