| Гай Юлій Цезар Віпсаніан | |
|---|---|
 Погруддя Гая Цезаря, що нині зберігається в колекції Британського музею | |
| Ім'я при народженні | лат. Gaius Vipsanius Agrippa |
| Народився | 20 до н. е.[1] Стародавній Рим |
| Помер | 21 лютого 4 Лікія, Середземноморський регіон, Туреччина |
| Поховання | Мавзолей Августа |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик, військовослужбовець |
| Знання мов | латина[1] |
| Суспільний стан | патрицій[d] |
| Посада | давньоримський сенатор[d], римський губернатор і консул |
| Рід | Династія Юліїв-Клавдіїв, Віпсанії Агриппиd і Юлії Цезарі |
| Батько | Марк Віпсаній Агріппа[2] або Октавіан Август |
| Мати | Юлія Старша[2][3] |
| Брати, сестри | Віпсанія Марцеллаd, Агрипіна Старша, Віпсанія Агріппіна, Віпсанія Юлія, Луцій Юлій Цезар Віпсаніан, Марк Віпсаній Агріппа Постум, Клавдій Нерон[d], Віпсанія Марцелла Старшаd і Віпсанія Аттикаd |
| У шлюбі з | Юлія Лівія |
Гай Юлій Цезар Віпсаніан (20 рік до н. е. — 4 рік н. е.) — політичний та військовий діяч ранньої Римської імперії, консул 1 року н. е.
Життєпис
Походив з роду вершників Віпсаніїв. Син Марка Віпсанія Агріппи, консула 37, 28, 27 років до н. е., та Юлії, доньки Октавіана Августа. У 17 році до н. е. Гай був усиновлений своїм дідом Августом. У 13 році до н. е. разом з іншими знатними юнаками брав участь у Троянських іграх, влаштованих на честь висвячення театру Марцелла. У 8 році до н. е. Гай супроводжував Тиберія під час військової кампанії проти сігамбрів.
У 6 році до н. е. заздалегідь був обраний консулом на 1 рік н. е. Згодом, цього ж року, оголошений принцепсом молоді, увійшов до колегії понтифіків, отримав право відвідувати сенат, займати сенаторські місця у театрі та на бенкетах. У 5 році до н. е. надів чоловічу тогу, після чого увійшов до складу сенату й отримав право командувати підрозділом кінноти. У 2 році до н. е. Гай спільно з братом Луцієм взяв участь у посвяченні храму Марса Месника й влаштував циркові ігри.
У 1 році до н. е. одружився з Лівією Юлією, небогою Августа, отримавши проконсульській імперій та вирушив на Схід, де насувалася війна із Парфією, яка захопила Вірменію. Вже у провінції у 1 році н. е. обійняв посаду консула разом з Луцієм Емілієм Лепідом Павлом. Вірменський цар Тигран IV прибув до Сирії та визнав себе клієнтом Риму, а парфянський цар Фраат V добровільно залишив Вірменію. На острові на річці Євфрат відбулася зустріч Гая з Фраатом й була укладена мирна угода поміж Римом і Парфією. У початку 2 році н. е. Гай відвідав Набатейську Аравію, проїхавши по шляху через Юдею. Незабаром Тигран IV загинув у міжусобній боротьбі. У зв'язку з цим Гай повів до Вірменії римські війська, щоб посадити на трон мідянина Аріобарзана, але зустрів серйозний опір, якій підтримувала Парфія. 9 вересня 3 року н. е. під Артагірой Гая було по-зрадницькому поранено парфянським сатрапом Аддоном, який повинен був показати римлянам сховку скарбниці. Втім незабаром фортеця Артагіра впала, Гай був проголошений імператором, а Аріобарзан II — царем. Втім внаслідок поранення Гай тяжко захворів і був змушений скласти з себе усі повноваження. Помер у лютому 4 року на зворотному шляху до Риму, у лікійському місті Лімір. Гай Віпсаніан був похований у мавзолеї Августа.
Родина
Дружина — Лівія Юлія
Джерела
- Plin. NH II 67, 168; VI 31, 141; 32, 160; XII 30, 55.
- Hazel, John. (2002) Who's Who in the Roman World «Routledge (UK)». p. 48. ISBN 0-415-29162-3.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Julia the Elder // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLI. — С. 370.
- ↑ Любкер Ф. Octavii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 940–941.