| Гай Клавдій Сабін Регіллен | |
|---|---|
лат. C.Claudius Ap.f.M.n. Sabinus Inregillensis  | |
| Народився | невідомо невідомо |
| Помер | 5 століття до н. е. або 460 до н. е.[1] невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патрицій[d][1] |
| Посада | давньоримський сенатор[d][2] і консул[2] |
| Рід | Claudii Sabinid |
| Батько | Аппій Клавдій Сабін Інрегіллен[1][1] |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Аппій Клавдій Красс Інрегіллен Сабін[3] і Аппій Клавдій Красс Сабін Інрегіллен[1][1] |
Гай Клавдій Сабін Регіллен (500 — 445 роки до н. е.) — політичний діяч ранньої Римської республіки.
Походив з патриціанського роду Клавдіїв. Син Аппія Клавдія Сабіна, консула 495 року до н.е.
У 460 році до н.е. став консулом разом з Публієм Валерієм Публіколою. Завадив провести розслідування справи вершників, які звинуватили у змові. Коли раби та вигнанці на чолі із Аппієм Гердонієм захопили Капітолій, то плебеї відмовилися звільняти фортецю через станову ворожнечу. В цей момент Клавдій запропонував обмежитися армією, складеної з патриціїв, а в разі необхідності звернутися за допомогою до латинян й герників. При придушенні повстання Клавдій охороняв стіни та брами міста. Під час військових дій загинув його колега Валерій Публікола. Гай Клавдій порушив обіцянку, яку дав Публікола народу щодо законопроєкту Терентілія про складання письмових законів і не допустив проведення його обговорення. Після обрання консулом—суффектом Луція Квінкція Цинцината Клавдій поступився йому всіма важливими державними справами.
У 457 році до н.е. виступав проти збільшення кількості народних трибунів до 10, а у 465 році до н.е. — проти надання плебеям землі для будівництва на Авентині, проте в обох випадках зазнав невдачі. Намагався обратися до колегії децемвірів на 450 рік до н.е, але й тут не мав успіху. У 450 році до н.е. він закликав свого родича Аппія Клавдія Красса утриматися від зловживання владою децемвіра, але марно. Тоді Гай Клавдій виїхав до м.Регілл, де залишався до повалення влади децемвірів. Після цього клопотав про помилування скинутих децемвірів, а у 449 році до н.е. не допустив надання тріумфу консулам Луцію Валерію Потіту та Марку Горацію Барбату.
У 445 році до н.е. Гай Клавдій виступив проти законопроєкту народного трибуна Канулея про дозвіл шлюбу поміж патриціями та плебеями, запропонувавши консулам Марку Генуцію Авгуріну та Гаю Курцію Філону застосувати силу проти народних трибунів. Вніс пропозицію про обрання військових трибунів з консульською владою, щоб не допускати плебеїв до консульства.
- Тит Лівій, ab urbe condita, III 15-21
|
Це незавершена стаття про особу Стародавнього Риму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ а б в г д е ж Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
- ↑ Любкер Ф. Claudii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 293–297.