Гайдер Станіслав Мечеславович
Станіслав Гайдер, 2024 рік
Голова Наглядової ради ДП Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель»
Нині на посаді
На посаді з	7 березня 2025
Заступник міністра оборони України
5 жовтня 2023 — 3 жовтня 2024
Президент	Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Денис Шмигаль
Керівник цифрової трансформації НАЗК (CDTO)
5 травня 2020 — 5 жовтня 2023
Народився	6 червня 1986(1986-06-06) (38 років) м. Дрогобич, Львівська область
Громадянство	Україна
Національність	українець
Alma mater	Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Станіслав Мечеславович Гайдер (нар. 6 червня 1986, м. Дрогобич, Львівська обл.) — український державний службовець, фахівець зі стратегічного та операційного управління, аналізу даних. Заступник Міністра оборони України (2023—2024^[1]) та керівник Офісу Міністра оборони (2024-2025), керівник цифрової трансформації Національного агентства з питань запобігання корупції (2020—2023), керівник цифрової трансформації Дрогобицької міської ради (2016-2020).

Голова Наглядової ради ДП Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (з 2025), член Наглядової ради Фонду розвитку інновацій (brave1) (з 2025).

Викладач кафедри стратегії Національної безпеки та оборони Національного університету оборони України. Має диплом міжнародного зразка — Executive MBA від Києво-Могилянської бізнес-школи.

Станіслав Гайдер народився 1986 року в м. Дрогобич Львівської області.

Закінчив Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Фізика та основи інформатики».

У 2021 отримав другу вищу освіту — ступінь магістра з відзнакою за спеціальністю «Управління та адміністрування, менеджмент» у ДДПУ імені Івана Франка.

У 2023 році здобув третю вищу освіту — ступінь магістра за спеціальністю «Менеджмент, стратегічне планування» у Києво-Могилянській академії (Executive MBA), захистивши магістерський проєкт з Відзнакою.

Додатково навчався у Сінгапурській школі державного управління Lee Kuan Yew School of Public Policy.

Викладач кафедри стратегії Національної безпеки та оборони Національного університету оборони України.

Викладає у приватних школах програми: «Роль управлінця в державному секторі», «Національна система в умовах війни» та «Система інтегрованої оборони».

Не був членом жодної політичної партії. Одружений, виховує сина та доньку.

З 2016 по 2020 рік керував цифровою трансформацією міста Дрогобич. Запустив комплексний проєкт цифрової трансформації громади — «Дрогобич — Smart City»^[2]. Було створено повноцінну екосистему е-сервісів, яка охопила адміністративне управління, медицину, освіту, бюджетну прозорість і зворотний зв'язок з громадянами. Паралельно розпочалось впровадження інфраструктурних проєктів, зокрема «розумне» планування проїзду в центральній частині міста, wi-fi зони та відео нагляд в рамках проєкту «безпечне місто».

Дрогобич одним із перших в Україні почав застосовувати блокчейн у муніципальних е-послугах — для запису дітей у школи та садки, що унеможливлювало підміну або фальсифікацію даних. Також була запроваджена онлайн-система наявного комунального майна з онлайн формую заявки на отримання оренди комунального майна через Prozorro.Продажі.

У 2018 році ініційовано освітню програму «Smart Citizen School», де школярів та студентів навчали е-урядуванню, цифровій грамотності та відкритим даним. Одні з перших в Україні серед громад запустили публічний портал відкритих даних на якому було опубліковано більше 300 унікальних наборів.

Результати Станіслава та його команди неодноразово відзначалися на національному та міжнародному рівнях. У 2017 році Дрогобич увійшов у найкращі 10 прозорих міст України за рейтингом Transparency International, а також здобув перемогу в конкурсі кращих практик місцевого самоврядування від Міністерства регіонального розвитку. У 2018 році місто отримало премію «Open Data City Award» на міжнародному форумі Open Data Forum та очолило рейтинг прозорості серед 100 найбільших міст України.

Проєкт «Дрогобич — Smart City» став моделлю для інших громад, а сам Дрогобич — прикладом цифрової трансформації в Україні.

У 2020 році Станіслав Гайдер був призначений керівником цифрової трансформації та цифрового розвитку (CDTO) Національного агентства з питань запобігання корупції. Це був один з перших державних органів у яких був призначений керівник цифрової трансформації.

Протягом 2020—2021 років були реалізовані ключові цифрові проєкти під його керівництвом: створено Базу знань для декларантів і посадовців, розроблено публічний каталог типових корупційних ризиків у сферах державного управління, трансформовано Реєстр корупціонерів, що дозволило громадськості, журналістам і органам влади зручно шукати інформацію про осіб і компанії, притягнутих до відповідальності. Також було запущено систему управління ризиками конфлікту інтересів для публічних службовців та запуск Єдиного антикорупційного порталу.

У 2022 році, попри воєнний стан, агентство не лише зберегло, а й посилило темпи цифрових змін. Під керівництвом Станіслава було запущено портал «War & Sanctions» — базу даних міжнародних компаній, які співпрацюють з державою-агресором^[3].

У 2023 році трансформація продовжилась запуском кількох флагманських ініціатив. У червні була створена онлайн-платформа навчання Study.NAZK, яка об'єднала антикорупційні курси для держслужбовців, освітян та молоді. У вересні розпочала роботу Інформаційна система моніторингу реалізації державної антикорупційної політики (ІСМ ДАП)— цифровий інструмент, що дозволяє в реальному часі відстежувати реалізацію антикорупційних стратегій та програм. Також у вересні запрацював Єдиний портал повідомлень викривачів корупції, який став уніфікованою та безпечною системою для повідомлення про корупцію в державних органах^[4].

У межах модернізації управлінських процесів у НАЗК, під координацією Станіслава Гайдера було впроваджено систему OKRs (Objectives and Key Results), який використовується провідними компаніями світу. Це стало першим випадком застосування OKRs у центральному органі виконавчої влади України в повному форматі.

5 жовтня 2023 року Кабінет Міністрів України призначив Станіслава Гайдера заступником Міністра оборони України з питань інституційного розвитку.

На цій посаді він координував процеси інституційного розвитку відомства в умовах повномасштабної війни. Одним із ключових пріоритетів стало формування Моделі інтегрованої оборони України, яка визначила нову роль Міністерства як координатора Сил оборони. Документ був створений за участю понад 200 представників Збройних Сил України, інших державних структур і міжнародних партнерів, із врахуванням досвіду країн НАТО та практики, набутого під час бойових дій. Перехідна організаційна структура відомства в рамках цієї моделі була впровадження осінню 2024 року.

Було трансформовано Ситуаційний центр Міністерства оборони, який забезпечує аналітичну підтримку рішень у кризових ситуаціях для керівництва відомства. Затверджено Концепцію управління даними, впроваджено гарячу лінію 15-12 для військовослужбовців та членів їх сімей, а реагування на кризові ситуації у Міністерстві було уніфіковано за 20-ма ключовими напрямами.

У сфері інституційної координації міжнародних проєктів Гайдер курував запуск коаліційного формату «Рамштайн 2.0», що включає 8 міждержавних коаліцій за тематичними напрямами підтримки ЗСУ (озброєння, протиповітряна оборона, навчання, логістика тощо). Для забезпечення безперервної взаємодії між коаліціями було створено Офіс підтримки коаліцій при Міністерстві оборони, який координував діяльність з країнами-партнерами та розробку дорожніх карт. 9 січня 2025 року на черговому засіданні "Рамштайн" разом із союзниками було затверджено усі 8 дорожніх карт (ключові цілі Сил оборони України до 2027 року), які розроблялись командою Гайдера.

Було створено першу в історії спільну інституцію України з НАТО — Joint Analysis, Training and Education Centre (JATEC). Центр створено для забезпечення професійної підготовки та оперативного аналізу бойового досвіду ЗСУ з подальшим інтегруванням у стандарти Альянсу. JATEC функціонує як спільна платформа Україна-НАТО для системної обробки військових уроків, підвищення рівня освіти та адаптації процедур до стандартів партнерів^[5].

В рамках інституційної трансформації системи міжнародної військової допомоги було створено "Єдине вікно спілкування з партнерами" (ПКМУ № 168, від 13 лютого 2024 р.), введено на національному рівні визначення «Міжнародна військова допомога», унормовано діяльність Українського логістичного пункту (ULP) та систему координації і звітності партнерам. Процес отримання міжнародної військової допомоги (МВД) тепер включає п'ять етапів: від формування потреби військовими частинами й узагальнення Генштабом до інформування партнерів, розгляду пропозицій, логістики через міжнародний хаб і звітності про використання перед партнерами.

7 березня 2025 року Станіслав Гайдер був призначений Кабінетом Міністром України членом Наглядової ради ДП Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель»^[6]. На першому засідання Наглядової ради одноголосним рішення Станіслава було обрано Головою Наглядової ради АОЗ. Також він є членом Наглядової ради Фонду розвитку інновацій (brave1).

Співавтор книги «SMART-революція в українському місті» (2024)^[7].

• Складає та колекціонує кубики Рубіка.
• Захоплюється читанням. У домашній бібліотеці налічується понад 500 книг.
• В дитинстві активно займався футболом та був капітаном команди.

• Медаль «Хрест пошани» від Міністра оборони України;
• Медаль «За заслуги перед містом» від Міського голови м. Дрогобич;
• Лауреат премії «Державник року 2021» від Київської школи державного управління ім. С. Нижного.

• Міжнародна нагорода International Public Institution of the Year — за успішне впровадження методології OKR (Objectives and Key Results) (2024);
• Європейська відзнака EPSA 2023 (European Public Sector Award) за впровадження методології OKR (2023);
• Фіналіст премії Innovation in Politics Awards у категорії «Government Improvement» за проєкт «War & Sanctions Database» (2023);
• Transparent International Ukraine — 1 місце в рейтингу прозорості серед 100 найбільших міст України (2019, 2018);
• Kyiv Smart City — Перемога в номінації «Інноваційне та Відкрите місто року» (2019, 2018);
• Цифровий український конгрес — 1 місце в рейтингу (2019);
• Рейтинг бюджетної прозорості «Кришталь року» — 1 місце (3 нагороди та 8 номінацій) та Головна нагорода — «Кришталь року» (2019);
• Мінрегіон та Рада Європи — 1 місце, як краща практика місцевого самоврядування в Україні (2018, 2017);
• Open Data Award — Перемога в номінації «Open Data City Award» (2018).

• Біографія Станіслава Гайдера
• Станіслав Гайдер. Рейтинги