Гавайські острови англ. Hawaiian islands, гав. Mokupuni o Hawai‘i
Гавайські острови та їхнє розташування відносно континентальних штатів США
21°18′41″ пн. ш. 157°47′47″ зх. д. / 21.31139° пн. ш. 157.79639° зх. д. / 21.31139; -157.79639
Акваторія	Тихий океан
Кількість островів	24
Найбільший острів	Гаваї
Загальна площа	28 311 км²
Найвища точка	4205 м
Населення (2010 рік)	1 360 301 осіб
Густота населення	48,048 осіб/км²
Країна	США
Регіон	Гаваї
Гавайські острови
Гавайські острови у Вікісховищі

Гавайські острови (англ. Hawaiian islands, гав. Mokupuni o Hawai‘i; раніше: Сандвічеві острови) — архіпелаг із дев'ятнадцяти великих островів та атолів і численних малих острівців та підводних гір з північного заходу на південний схід у центральній частині Тихого океану між 19° пн.ш. та 29° пн.ш і 178° зх. довготи та 154° зх. довготи. За винятком атолу Мідвей, що є неінкорпорованою територією Сполучених Штатів, Гавайські острови утворюють американський штат Гаваї.

Адміністративно острови складають собою американський штат Гаваї.

Архіпелаг являє собою підняті над рівнем моря вершини великого підводного гірського хребта, утвореного внаслідок вулканічної діяльності над гарячою точкою в земній мантії. Будучи розташованим приблизно за 4000 км від найближчого материка, Гавайський архіпелаг є найізольованіша група островів на Землі.

Архіпелаг названий за найбільшим островом у групі та простягається приблизно на 2400 км від острова Гаваї на півдні до найпівнічнішого атолу Куре.

Пасмо островів утворене гарячою точкою, що прямує під Тихоокеанською плитою повільно з північного заходу приблизно зі швидкістю 51 км на мільйон років. Отже, острови на північному заході архіпелагу старші та зазвичай менші, внаслідок ерозії. Вік архіпелагу був розрахований на основі калій-аргонового методу датування^[1]. Згідно з цього дослідження^[2][3] вважається, що крайній північно-західний острів, атол Курі, є найстарішим і має вік приблизно 28 млн років, у той як час крайній південно-східний острів — Гаваї — має вік близько 0,4 млн років (400 тис. років).

Магма гарячої точки є базальтовою, тому породи островів є базальтами або спорідненими їм діабазами та габро.

Острів Гаваї є найбільшим і наймолодшим островом пасма, яке утворено п'ятьма вулканами. Найбільшим є Мауна-Лоа що займає більш ніж половину острова і є найбільшим щитовим вулканом Землі. Його висота — 4170 м вище рівня моря і ще 5 км — від морського дна до поверхні води. Інші вулкани — Мауна-Кея (4205 м) — (вулкан Мауна-Кея хоча і вищий від Мануа-Лоа, але виник пізніше на північно-східному схилі вулкану Мануа-Лоа), Гуалалаї (2520 м), Кохала (1678 м) і Кілауеа (1247 м). Мауна-Лоа і Кілауеа — діючі вулкани, виверження вулкана Мауна-Лоа відбуваються кожні 3-4 роки, а Кілауеа ще активніший, обидва вулкани мають великі кратери з озерами розпеченої лави, що фонтанує. Американський письменник Марк Твен, який побував на Гавайях у 1867 році, з властивим йому гумором так охарактеризував Кілауеа: «Я бачив Везувій, але в порівнянні з Кілауеа Везувій — дитячий вулкан, казанок із супом».

Між насиченими солоною водою вулканічними базальтами вчені виявили підземні прісноводні річки. Ці річки мають довжину близько 35 кілометрів і простягаються щонайменше на 4 кілометри на захід від берегової лінії^[4].

Гавайські острови налічують 137 островів та атолів. Площа островів становить приблизно 16 636 км².

Нижче перераховано вісім головних Гавайських островів (Південно-східних Гавайських островів, також відомих як Гавайські Навітряні Острови) від півдня до півночі. Всі, окрім Кахоолаве, є заселеними.

• Гаваї
• Мауї
• Кахоолаве
• Ланаї
• Молокаї
• Оаху
• Кауаї
• Ніїгау

Менші острови, атоли та рифи називають Північно-західними Гавайськими островами, або Гавайськими Підвітряними островами:

• Ніхоа (Моку Ману)
• Мокуманамана
• Канемілохаї (Мокупайпапа)
• Пухахону
• Налукакала
• Кауо
• Папаапого
• Атоли Голоїкауауа
• Атол Піхеману
• Атол Мокупайпапа

За деякими джерелами, Гавайське пасмо налічує 137 «островів». Ця цифра охоплює всі малі острови та віддалені острівці, такі як:

• Форд «Моку-уме-уме»
• Легай
• Каула
• Каогікайпу (англ. Kaohikaipu)
• Майнана «Острів Заєць»
• Скеля Мойкойлеа (англ. Mōkōlea Rock)
• Наї-Мокулуа (англ. Nā Mokulua)
• Молокіні (англ. Molokini)
• Моколії (англ. Mokoli'i)
• Моку-Ману «Острів Пташки» (англ. Moku Manu)

• Morgan, Joseph R. (1996). Hawai'i: A Unique Geography. Honolulu, HI: Bess Press. ISBN 1-57306-021-6. {{cite journal}}: Проігноровано |contribution= (довідка)
• An integrated information website focused on the Hawaiian Archipelago [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.] from the Pacific Region Integrated Data Enterprise (PRIDE) [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.].
• Macdonald, G. A., A. T. Abbott, and F. L. Peterson. 1984. Volcanoes in the Sea. The Geology of Hawaii, 2nd edition. University of Hawaii Press, Honolulu. 517 pp.
• The Ocean Atlas of Hawai‘i [Архівовано 7 квітня 2022 у Wayback Machine.] — SOEST at University of Hawaiʻi.
• Hawaiian Volcanoes - Introduction. Volcano World | Your World is Erupting. Corvallis, OR, USA: Department of Geosciences, Oregon State University College of Science. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 12 травня 2012.
• «Австралия и Океания. Антарктида» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1981, стр. 221—228 (рос.)

Це незавершена стаття з географії США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.