Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (січень 2025)

Г'ю Бонневілль
Бонневіль на 67-му Берлінському міжнародному кінофестивалі у 2017 році
Ім'я при народженні	англ. Hugh Richard Bonneville Williams
Народився	10 листопада 1963(1963-11-10)[1][2][…] (61 рік)  Паддінгтон, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Країна	Велика Британія
Місце проживання	Західний Сассекс
Діяльність	актор, актор театру, кіноактор, телеактор
Відомий завдяки	Роберта Кроулі, графа Грантема, в історичному серіалі «Абатство Даунтон».
Alma mater	коледж Корпус-Крісті, Академія драматичного мистецтва Веббера Дугласаd, Шерборнська школаd, Центральна Школа сценічної мови та драматичного мистецтва[4] і Dulwich Prep Londond
Знання мов	англійська[5]
Членство	Royal Shakespeare Companyd
Роки активності	з 1990 — тепер. час
Magnum opus	Томас і Друзі, Ведмедик Паддінгтон[d] і Абатство Даунтон
Діти (1 )	1
IMDb	ID 0095017
Сайт	hughbonneville.co.uk
Медіафайли у Вікісховищі

Г'ю Річард Бонневілль Вільямс (англ. Hugh Richard Bonniwell Williams; нар. 10 листопада 1963, Лондон)^[6], професійно відомий як Г'ю Бонневіль — англійський актор^[7]. Добре відомий завдяки ролі Роберта Кроулі, графа Грантема, в історичному драматичному серіалі ITV «Абатство Даунтон». За гру в шоу він отримав номінацію на «Золотий глобус» і дві поспіль номінації на премію «Еммі», а також три нагороди Гільдії кіноакторів. Він повторив свою роль у повнометражних фільмах «Абатство Даунтон» (2019) та «Абатство Даунтон: Нова ера» (2022). Він також знявся у фільмах «Ноттінг Хілл» (1999), «Айріс» (2001), «Люди-пам'ятники» (2014) і фільмах про ведмедика Паддінгтона (2014—2023).

Г'ю Бонневіль народився 10 листопада 1963 року в Паддінгтоні, Лондон. Його мати була медсестрою, а батько — хірургом-урологом.^[8] Здобував освіту в підготовчій школі Далвічського Коледжу на півдні Лондона та в Шерборнській школі.^[9]

Після середньої освіти Бонневіль вивчав теологію в коледжі Корпус-Крісті в Кембриджі.^[10][11] Він закінчив Кембридж за фахом теологія.^[12] Продовжив навчання в Академії драматичного мистецтва Веббера Дугласа в Лондоні.

Бонневіль випускник Національного молодіжного театру.^[9]

Коли він почав зніматися, Бонневілль вибрав своїм сценічним псевдонімом Річард Бонневілль, варіацію свого імені по батькові, тому що був відомий драматург на ім'я Г'ю Вільямс. Після десяти років виступів під ім'ям Річарда Бонневіля, він змінив Річарда на Г'ю.^[6]

Перший професійний виступ Бонневіля відбувся в Театрі просто неба у Ріджентс-Парку. У 1987 році він приєднався до Національного театру, де знявся в кількох п'єсах, а потім до Королівської Шекспірівської трупи в 1991 році, де зіграв Лаерта в «Гамлеті» Кеннета Брана (1992—1993). Він зіграв Валентина в «Двох джентльменах з Верони», Берджетто в «Шкода, що вона повія», Кастріла, а потім і Сурлі в «Алхіміку»^[13].

У 1994 році Бонневіль дебютував на телебаченні в ролі Річарда Бонневіля у «Мемуарах Шерлока Холмса» епізод: «Вмираючий детектив». Його дебютним фільмом став «Франкенштейн» Мері Шеллі 1994 року з Робертом Де Ніро та Кеннетом Браном. У фільмі про Джеймса Бонда 1997 року «Завтра не помре ніколи» він зіграв невелику роль моряка на борту «HMS Bedford». Його ранні ролі зазвичай були добродушними незграбними персонажами, такими як Берні у «Ноттінг-Гілл» (1999) і містер Рашворт у «Менсфілд-парку» (1999).

У телевізійних серіалах BBC «Візьми таку дівчину, як ти» (Take a Girl Like You, 2000) і «Броненосець» (Armadillo, 2001), він грав більш лиходійських персонажів, як от владного Генлі Ґрандкорта у «Деніелі Деронді» (Daniel Deronda, 2002) і вбивцю-психопата Джеймса Лемптона у «Командирі» (The Commander, 2003). У фільмі «Знову закоханий» (Love Again) він зіграв поета Філіпа Ларкіна.

У фільмі «Айріс» (2001) він зіграв молодого Джона Бейлі разом із Кейт Вінслет, його гру схвалили критики та номінували на BAFTA як найкращого актора другого плану. У 2004 році Бонневіль зіграв сера Крістофера Рена в документальній драмі «Рен — Людина, яка побудувала Британію». Бонневіль також багато працював на радіо. Він зіграв роль Джеррі Вестербі в інсценізації роману Джона ле Карре «Високоповажний школяр» на BBC Radio 4, яка вперше вийшла в ефір у січні 2010 року.^[14] Раніше він з'явився в сюрреалістичній комедії про паралельний всесвіт «Одружений».

З 2010 по 2015 рік він знімався в драмі «Абатство Даунтон» на каналі ITV у ролі Роберта, графа Грантема, цю роль він повторив у фільмі 2019 року. Бонневіль знову зіграв роль Роберта Кроулі у фільмі 2022 року «Абатство Даунтон: Нова ера».

На початку 2010 року він з'явився в комедійному фільмі «Берк і заєць» (Burke and Hare).^[15] У 2011 і 2012 роках він зіграв Іена Флетчера в комедійному серіалі BBC «Двадцять дванадцять» (Twenty Twelve), який отримав нагороди, і повторив цю роль у комедійному серіалі W1A на BBC у 2014 році. У грудні 2012 року він з'явився на BBC Two разом з Джесікою Хайнс у фільмі «Найнебезпечніші дороги світу», подорожуючи через Джорджію. Він також з'явився у фільмі Hippie Hippie Shake з Кілліаном Мерфі та Сієнною Міллер.

З 2011 по 2014 рік Бонневіль був оповідачем у шоу «Готель» (The Hotel) на Channel 4. 18 листопада 2012 року Бонневіль з'явився на сцені театру Сент-Мартін у Вест-Енді під час вистави п'єси Агати Крісті «Мишоловка» з нагоди 60-річчя, найдовшої п'єси у світі.^[16]

Бонневіль зіграв містера Брауна у фільмі «Паддінгтон» 2014 року та його продовженні «Паддінгтон 2» 2017 року. Він з'явився у співочій комедійній ролі Пітера Піллагера, Короля Піратів, у музично-комедійному серіалі-феєрії ABC на тему казки «Галавант» у сезонах 2015 та 2016 років. Він також озвучував серіал «Круїз» на каналі ITV.

У 2017 році Бонневіль зіграв лорда Маунтбаттена у фільмі режисера Гуріндера Чадхи «Будинок віце-короля», який зображував заворушення та насильство під час розділу Індії в останні дні британського правління. Також у 2017 році він озвучив голос Мерліна у фільмі за мотивами дитячого серіалу «Томас і друзі»: «Подорож за Содор». Того ж року він виступив оповідачем у документальному фільмі «Повернення до благодаті: Життя та спадщина Лютера», і було оголошено, що Бонневіль зіграє Роальда Даля в майбутньому біографічному фільмі про автора^[17].

У 2018 році Бонневіль змінив Джулі Ендрюс на посаді ведучого та диктора щорічного епізоду «З Відня: Новорічне святкування» програми «Великі вистави», яка транслювалася на Новий рік на телеканалі PBS у Сполучених Штатах^[18]. Також у 2018 році він повернувся, щоб озвучити Мерліна в одному з епізодів двадцять другої серії Томас і друзі.

У 2019 році Бонневіль зіграв К. С. Льюїса в постановці «Тіньові земли» (Shadowlands) Чичестерського фестивального театру^[19] разом з акторами Ліз Вайт та Ендрю Хевіллом.

8 березня 2023 року Бонневіль з'явився в шоу ITV «Подорож ДНК» разом із коміком Джоном Бішопом^[20].

7 травня 2023 року Бонневіль виступив як ведучий концерту з нагоди коронації короля Чарльза III^[21].

Бонневіль одружився з Люсіндою «Лулу» Еванс у 1998 році^[22]. Вони живуть зі своїм сином Феліксом у Західному Сассексі^[23].

У 2009 році Бонневіль озвучував роль судді Джастіса Фосса в британській прем'єрі Джозефа Кріллі «Котик і прокляття» (Котик і прокляття) для Giant Olive Theatre Company в театрі Лева та Єдинорога в Кентіш-Тауні.^[24] Незабаром після цього він став першим меценатом театру Giant Olive.^[25] Бонневіль також є покровителем лондонської дитячої благодійної організації Scene & Heard і послом WaterAid^[26].

8 жовтня 2019 року Бонневіль був призначений заступником лейтенанта округу Західний Сассекс.^[27]

Країна	Дата	Призначення	Після іменні літери
Велика Британія	8 жовтня 2019 – тепершній час	Заступник лейтенанта Західного Сассекса[37][27]	DL

Місцезнаходження	Дата	Школа	Ступінь
Англія		Коледж Корпус-Крісті, Кембридж	Нижній другий клас з відзнакою бакалавр мистецтв (BA) з теології
Англія		Академія драматичного мистецтва Веббера Дугласа

Місцезнаходження	Дата	Школа	Ступінь
Англія	жовтень 2019	Вінчестерський університет	Доктор мистецтвознавства (D.Arts)[38][39]

• Троубридж, Саймон. Компанія: Біографічний словник Королівської Шекспірівської компанії. Оксфорд: Видання Альберт Крід, 2010.ISBN 978-0-9559830-2-3.

• Офіційний сайт 
• Hugh Bonneville at the British Film Institute