| Віт Ствош (нім. Veit Stoß, пол. Wit Stwosz) | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Файт Штосс |
| Народився | 1447[1][2][3]  Горб-ам-Неккар[2] |
| Помер | 20 вересня 1533 Нюрнберг, Середня Франконія, Баварське королівство, Баварський округ, Священна Римська імперія[4][5] |
| Поховання | Johannisfriedhofd |
| Громадянство | Королівство Польське |
| Національність | шваб |
| Діяльність | скульптор, художник |
| Галузь | скульптура |
| Знання мов | німецька[1][6] |
| Напрямок | Інтернаціональна готика |
| Magnum opus | Вівтар святої Марії |
| Конфесія | католик |
| Діти | Veit Stoßd, Andreas Stossd[5] і Stanisław Stwoszd |
Віт Ствош (пол. Wit Stwosz, нім. Veit Stoß), 1447 або 1448 — 1533) — німецький і польський скульптор, художник, ритівник. Один з найвидатніших митців пізньої готики, представник Північного Відродження.
Біографія
Народився близько 1448 року під містечком Горб-на-Некарі, що у Швабії. З 1477 по 1496 роки працював у Кракові, згодом — в Нюрнберзі.
Помер в 1533 році у Нюрнберзі, похований на місцевому цвинтарі Святого Йоганна.
Художня спадщина Віта Ствоша була продовжена його сином Станіславом.
Творчість
На Ствоша справили значний вплив роботи нідерландського художника ван дер Вейдена, що було особливо помітним під час краківського періоду його творчості.
- Вівтар Маріацького костелу у Кракові (1477—1489)
- Надгробок Казимира IV Ягеллончика у кафедральному соборі на Вавелі (близько 1492 року)
- Надгробок єпископа Збігнева Олесницького в Гнєзно (1495)
- Вівтар кармелітського костелу в Нюрнберзі (тепер — в соборі Бамберга) (1523)
- Надгробок куявського єпископа Пйотра з Бніна Мошинського в базиліці міста Влоцлавек (замовник Філіппо Буонаккорсі, або Каллімах[7]).
Галерея основних робіт
-
«Сліпий Віт Ствош з онучкою» на картині Яна Матейка -
Надгробок Казимира IV Ягеллончика у Вавелі -
Бамберзький вівтар -
«Благовіщення» в церкві Святого Себальда у Нюрнберзі
Див. також
- 6106 Ствош — астероїд, названий на честь скульптора[8].
Примітки
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118618768 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Wiesiołowski J. Piotr z Bnina // Polski Słownik Biograficzny. — T. XXVI. — S. 386—387.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Джерела
- Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради академік НАНУ М. Попович. — 4-те вид., виправл., доп. — Видавництво «ТЕКА». — 2006.
- Folia Historiae Artium [Архівовано 19 серпня 2017 у Wayback Machine.]. — 1989. — № 25. — 189 s. (пол.)
- Nowo odkryte dzieło Wita Stwosza [Архівовано 4 березня 2017 у Wayback Machine.] // Folia Historiae Artium. — 2002/2003. — N.S. 8/9. — S. 177—178. (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віт Ствош
- Біографія Ствоша [Архівовано 29 червня 2007 у Wayback Machine.] (нім.)
- Аґнєшка Сабор. Віт Ствош — шваб у Кракові (пол.)
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
