 | |
|---|---|
Вінорельбін
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| Methyl (2β,3β,4β,5α,12β,19α)-4-acetoxy-15-[(12S,14R)-16-ethyl-12-(methoxycarbonyl)-1,10-diazatetracyclo[12.3.1.03,11.04,9]octadeca-3(11),4,6,8,15-pentaen-12-yl]-3-hydroxy-16-methoxy-1-methyl-6,7-didehydroaspidospermidine-3-carboxylate | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L01 |
| PubChem | |
| CAS | 71486-22-1 |
| DrugBank | DB00361 |
| Хімічна структура | |
| Формула | C45H54N4O8 |
| Мол. маса | 853,906 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 100% (в/в) |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 27,7-43,6 год. (у третій фазі) |
| Екскреція | Жовч |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ВІНОРЕЛЬБІН "ЕБЕВЕ", «ЕБЕВЕ Фарма Гес.м.б.Х. Нфг. КГ»,Австрія UA/4020/01/01 24.07.2015-24/07/2020 ВЕЛБІМЕДА, «Актавіс Італі С.п.А.»,Італія UA/15834/01/01 02.03.2017-02.03.2022 НАВІРЕЛ, |
Вінорельбін (лат. Vinorelbinum, англ. Vinorelbine; Navelbine) — напівсинтетичний лікарський препарат, який за своїм хімічним складом є похідним алкалоїду барвінка рожевого (Vinca rosea, Catharanthus roseus)[2][3][4] вінбластину[5], який застосовується переважно внутрішньовенно[2][3], розроблена форма для перорального застосування.[6] Вінорельбін розроблений у співпраці науковців французьких компаній CNRS і «Pierre Fabre Group», та застосовується в клінічній практиці з 1989 року початково під торговою маркою «Навельбін».[7]
Фармакологічні властивості
Вінорельбін — напівсинтетичний лікарський засіб, який є похідним алкалоїду барвінка рожевого вінбластину. Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні препарату із бета-тубуліном мікротрубочок цитоплазми, що призводить до порушення процесу його деполімеризації, наслідком чого є порушення процесів динамічної реорганізації сітки мікротрубочок, що порушує функціонування внутрішньоклітинних структур, а також порушує процес мітозу. При цьому в пухлинних клітинах також вибірково пригнічується синтез ДНК і РНК шляхом гальмування ферменту РНК-полімерази.[8][9] Вінорельбін застосовується для лікування різних видів злоякісних пухлин, найчастіше раку молочної залози та недрібноклітинного раку легень[2][5], переважно у складі комбінованої терапії з цисплатином, карбоплатином, доксорубіцином, епірубіцином, капецитабіном, іринотеканом та іншими препаратами, і в більшості хворих такі комбінації препаратів підвищують ефективність лікування.[4][7] При застосуванні вінорельбіну спостерігається значна кількість побічних ефектів, найхарактернішми з яких є сенсорні та моторні нейропатії та порушення секреції антидіуретичного гормону, хоча й менше, ніж при застосуванні інших алалоїдів барвінка рожевого.[9]
Фармакокінетика
Вінорельбін швидко розподіляється в організмі після внутрішньовенної ін'єкції, після внутрішньовенного введення біодоступність препарату становить 100 %. Вінорельбін у помірній клькості зв'язується з білками плазми крові, добре зв'язується. Препарат проходить через плацентарний бар'єр, даних за проникнення в грудне молоко немає. Метаболізм вінбластину проходить у печінці та є трифазним. Виводиться препарат із організму з жовчю, незначна частина виводиться із сечею, переважно у вигляді метаболітів. Кінцевий період напіввиведення препарату складає в середньому 27,7—43,6 годин, і цей час може збільшуватися при порушеннях функції печінки або нирок.[2][3][5]
Покази до застосування
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Вінорельбін застосовують для лікування недрібноклітинного раку легень і раку молочної залози.[2][5]
Побічна дія
При застосуванні вінорельбіну побічні ефекти спостерігаються часто, найхактернішими з них є сенсорні та моторні нейропатії та порушення секреції антидіуретичного гормону.[9] Іншими побічними ефектами препарату є[2][5]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — алопеція, бронхоспазм, задишка
- З боку травної системи — нудота, блювання, біль у животі, запор, погіршення апетиту, паралітична кишкова непрохідність, парез кишечника, біль у нижній щелепі.
- З боку нервової системи — зниження сухожильних рефлексів на нижніх кінцівках, парестезії, підвищена втомлюваність, головний біль.
- Зміни в лабораторних аналізах — анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, дуже рідко тромбоцитопенія.
- Інші побічні ефекти — флебіт та некроз шкіри і підшкірної клітковини в місці ін'єкції.
Протипокази
Вінорельбін протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вираженій печінковій недостатності, не пов’язана з пухлинним процесом; вагітності та годуванні грудьми. Гіперчутливість до інших алкалоїдів барвінку; кількість нейтрофілів менше 1500/мм3 (1,5×109/л) або тяжкі поточні або нещодавно перенесені інфекційні захворювання (впродовж останніх 2 тижнів); кількість тромбоцитів менше 100 000/мм3 (100 ×109/л); не призначають жінкам репродуктивного віку, які не користуються ефективними контрацептивними засобами; застосування вакцини від жовтої гарячки; не рекомендується проведення вакцинацій живими атенуйованими вакцинами у період лікування; не рекомендується у комбінації з фенітоїном та ітраконазолом.[2]
Форми випуску
Вінорельбін випускається у вигляді концентрату для приготування розчину для ін'єкцій по 10 мг/мл у флаконах по 1; 3,5 і 5 мл; та желатинових капсул для прийому всередину по 0,02 і 0,03 г.[2][3][10]
Примітки
- ↑ Державний реєстр лікарських засобів України. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 18 жовтня 2017.
- ↑ а б в г д е ж и ВІНОРЕЛБІН (VINORELBINUM) Діюча речовина
- ↑ а б в г Vinorelbine Tartrate [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б Навельбин (винорельбин) в лечении рака легкого. rmj.ru (рос.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017. (рос.)
- ↑ а б в г д VINORELBINE (ВИНОРЕЛБИН). vidal.ru (рос.). Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 17 жовтня 2017. (рос.)
- ↑ British national formulary : BNF 69 (вид. 69). British Medical Association. 2015. с. 594. ISBN 9780857111562. (англ.)
- ↑ а б Навельбин в лечении больных со злокачественными опухолями [Архівовано 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Ліки і вагітність. Вінорельбін. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017.
- ↑ а б в Алкалоиды барвинка. Винкристин, винбластин, виндезин и винорельбин. meduniver.com (рос.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017. (рос.)
- ↑ VINORELBINE (ВИНОРЕЛБИН). Однокомпонентные препараты. vidal.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 18 жовтня 2017. (рос.)
Посилання
- Вінорельбін на сайті mozdocs.kiev.ua
- Вінорельбін [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.)