Вільям Мартінес
«Пеньяроль» — володар Копа Лібертадорес 1961 року Вільям Мартінес стоїть четвертий зліва
Особисті дані
Народження	13 січня 1928(1928-01-13)[1][2]
	Pueblo Victoriad, Монтевідео, Уругвай[3]
Смерть	28 грудня 1997(1997-12-28) (69 років)
Зріст	192 см
Вага	91 кг
Громадянство	Уругвай
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
1942—1943	«Насьйональ»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1943—1946 «Насьйональ»  ? (?) 1947—1948 «Расінг» (Монтевідео)  ? (?) 1948—1954 «Рампла Хуніорс»  ? (?) 1955—1962 «Пеньяроль»  ? (?) 1963—1967 «Рампла Хуніорс»  ? (?) 1967—1968 «Атлетіко Хуніор» 10 (0) 1968—1969 «Рампла Хуніорс»  ? (?) 1969—1970 «Фенікс»  ? (?) 1970 «Сентраль Еспаньйол»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1950—1965 Уругвай 54 (1) 1965 Уругвай (ол.) 1 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
Вільям Мартінес у Вікісховищі

Вільям Рубен Мартінес Каррерас, або просто Вільям Мартінес (ісп. Wílliam Ruben Martínez Carreras, 13 січня 1928, Монтевідео — 28 грудня 1997) — уругвайський футболіст, що грав на позиції захисника, зокрема, за клуб «Пеньяроль», а також збірну Уругваю.

Чемпіон світу. Семиразовий чемпіон Уругваю. Дворазовий володар Кубка Лібертадорес. Володар Міжконтинентального кубка. У складі збірної — переможець чемпіонату Південної Америки.

Народився 13 січня 1928 року. Вихованець юнацької команди футбольного клубу «Насьйональ.

У дорослому футболі дебютував 1943 року виступами за команду «Насьйональ», в якій провів три сезони. За цей час виборов титул чемпіона Уругваю.

Згодом з 1947 по 1954 рік грав у складі команд клубів «Расінг» (Монтевідео) та «Рампла Хуніорс».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Пеньяроль», до складу якого приєднався 1955 року. Відіграв за команду з Монтевідео наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри.

Протягом 1963—1970 років захищав кольори клубів «Рампла Хуніорс», «Атлетіко Хуніор», «Рампла Хуніорс» та «Фенікс».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Сентраль Еспаньйол», за команду якого виступав протягом 1970 року.

1950 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 16 років, провів у її формі 54 матчі, забивши 1 гол^[4].

У складі збірної був учасником трьох Мундіалей: 1950 року у Бразилії, здобувши того року титул чемпіона світу, 1954 року у Швейцарії і 1962 року у Чилі. На бразильському чемпіонаті на поле не виходив, а ось на двох інших зіграв 9 матчів — 5 у Швейцарії і 4 у Чилі.

Взяв участь в чотирьох Чемпіонатах Південної Америки: 1953 року у Перу, на якому команда здобула бронзові нагороди^[5], 1955 року у Чилі^[6], 1956 року в Уругваї, здобувши того року титул континентального чемпіона^[7], 1959 року в Аргентині^[8]).

1965 року захищав кольори олімпійської збірної Уругваю за яку провів 1 матч.

Помер 28 грудня 1997 року на 70-му році життя.

• Чемпіон Уругваю (7):

«Насьйональ»: 1943, 1946

«Пеньяроль»: 1958, 1959, 1960, 1961, 1962

• Володар Кубка Лібертадорес (2):

«Пеньяроль»: 1960, 1961

• Володар Міжконтинентального кубка (1):

«Пеньяроль»: 1961

• Чемпіон світу (1): 1950
• Чемпіон Південної Америки (1): 1956

• Вільям Мартінес на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Вільям Мартінес на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Вільям Мартінес на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.