Вільям Джон Ранкін
William John Rankine
Народився	5 липня 1820(1820-07-05) Единбург, Шотландія
Помер	24 грудня 1872(1872-12-24) (52 роки) Глазго, Шотландія
Місце проживання	Велика Британія
Країна	Сполучене Королівство
Національність	шотландець
Діяльність	інженер, фізик, інженер-будівельник, викладач університету, винахідник
Alma mater	Единбурзький університет Ayr Academyd Scottish Naval and Military Academyd
Галузь	фізика, термодинаміка
Заклад	Університет Глазго
Посада	Regius Professor of Civil Engineering and Mechanicsd[1]
Членство	Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Королівське товариство Единбурга
Нагороди	член Лондонського королівського товариства Медаль Кейтаd (1851) член Королівського товариства Единбургаd
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Вільям Джон Ранкін у Вікісховищі

Вільям Джон Макуорн Ранкін (англ. William John Macquorn Rankine; 5 липня 1820 Единбург, Шотландія — 24 грудня 1872 Глазго, Шотландія) — британський (шотландський) інженер-будівельник, фізик та математик.

Народився в Единбурзі 5 липня 1820. Навчався в Единбурзькому інституті з 1836 року по 1838, який був змушений покинути так і не закінчивши через туги фінансового становища.

У 16 років, навчаючись в Единбурзькому університеті, він отримав золоту медаль за нарис з теорії світла і почав дослідження в молекулярній фізиці.

У 1854 році вчений отримує Кейтську медаль (англ. the Keith medal) від Единбурзького королівського товариства, за внесок у розвиток і термодинаміки.

Вільям Ранкін помер в 1872 році в Глазго.

Найвидатніші дослідження Джон Ранкін зробив у галузі технічної термодинаміки, він по праву вважається одним із засновників цього розділу загальної фізики. У 1849 році незалежно від Клаузіуса отримав загальні рівняння термодинаміки, що виражають співвідношення між теплотою і механічною енергією. Досліджував термодинамічні властивості газів і пари в 1850 році і склав таблиці водяної пари, які отримали широке застосування. У 1859 році побудував повну теорію парової машини зокрема, розробив ідеальний термодинамічний цикл парового двигуна, названого на його честь. Ранкін ввів низку термінів: потенційна енергія, адіабатичний та ізотермічні процеси, адіабати.

Ранкін став унікальним автором відразу чотирьох підручників, які через сто років після написання є провідними посібниками в сучасній науці: «Посібник з прикладної механіки», «Керівництво для парового двигуна та інших моторів» (перша праця з технічної термодинаміки (1859), «Посібник для цивільного будівництва» та «Машини і преси»

• Діаграма Максвелла — Кремони

• Храмов Ю. А. Ранкин, Рэнкин Уильям Джон Макуорн (Rankine William John Macquorn) // Физики : биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 229. — 400 с. — 200 000 екз.

• РАНКІН, ВІЛЬЯМ ДЖОН: БІОГРАФІЯ [Архівовано 19 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• 24 грудня 1872 року спочив Вільям Ранкін шотландський інженер [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]

1. ↑ https://www.universitystory.gla.ac.uk/chair-and-lectureship/?id=711