Війна в Дофарі | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Арабська холодна війна Холодна війна | |||||||||||
Солдат збройних сил султана Омана в 1970 році | |||||||||||
| |||||||||||
Сторони | |||||||||||
Фронт визволення Дофару (до 1971) Національний фронт визволення Оману (1971—1976) За підтримки:: КНР[1] СРСР[1] Ірак[2] Південний Ємен[1] |
Оман[1] Іран[1] Велика Британія[1] За підтримки:: Абу-Дабі (до 1971)[1] ОАЕ (з 1971)[1] Саудівська Аравія[1] Йорданія[1] Єгипет[1] Пакистан[1] | ||||||||||
Командувачі | |||||||||||
невідомо | Кабус бін Саїд | ||||||||||
Сили | |||||||||||
800 повстанців 1000 місцевих бійців |
Збройні сили Оману: 10000 чол. Нерегулярні бійці фіркат: 1800 Збройні сили Великої Британії: біля 500 чол. Збройні сили Ірану: 4000 чол. Збройні сили Йорданії: 1 інженерний ескадрон Збройні сили Об'єднаних Арабських Еміратів: невелика військова частина[2] | ||||||||||
Втрати | |||||||||||
1400 вбито, 2000 полонені (Іранська оцінка)[4] |
Оман: 187 вбито, 559 поранено Велика Британія: 24 вбиті, 55 полонені Іран: 719 вбито[6], поранено 1404 | ||||||||||
10,000 цивільних загинуло[5] |
Війна в Дофарі (араб. ثورة ظفار) — повстання, розпочате в провінції Дофар проти султанату Маскат і Оману, з 1962 по 1976, що закінчилося поразкою повстанців.
Передісторія конфлікту
У 1962 році Оман був порівняно слаборозвиненою країною на Близькому Сході. Султан Саїд бін Теймур, абсолютний правитель, оголосив поза законом майже всі досягнення 20 століття. Дофар був залежним від Оману і піддавався жорсткій економічній експлуатації. Крім того, населення Дофару, яке розмовляло різними південноаравійськими мовами, були піддані ще більшими обмеженнями, ніж інші оманці.
У 1962 році Фронт визволення Дофару заволодів майже всією провінцією Дофар на півдні Оману. Таке розташування сил не влаштовувало центральну влада султанату в Маскаті і вони чекали моменту, щоб повернути Дофар. У 1964 році в Омані була знайдена нафта. Це внесло додаткове загострення в конфлікт.
Бойові дії в цілому
Війна в Дофарі була локальною війною викликаною заворушеннями в арабському світі (інші приклади: арабо-ізраїльський конфлікт, громадянська війна у Лівії). Війна в Дофарі почалася в 1965 році, і тривала майже 11 років. Військові роки можна розділити на 2 етапи.
1-й етап (1965 — 1-а половина 1970)
Під час 1-го етапу значну роль грала британська авіація. Оскільки в Дофарі в цей час не було розвинутої системи ППО, навіть малозахищені бомбардувальники могли здійснювати нальоти. На початку цього етапу (до 1967 року) війська Фронту тримали певну ініціативу. Пізніше, британці і оманці почали її перехоплювати. Літаки і тут надали велику допомогу.
2-й етап (2-а половина 1970 — 1976)
2-й етап виявився фатальним для Фронту, саме багато в чому через величезний брак сил у 2-му етапі вони і програли війну. Після 1970-го року Фронт змінив свою назву і став називатися Національним фронтом визволення Оману. Після 1973 року фронт вже тільки відбивався від коаліції. До 1976 році війна повністю завершилася.
Перемир'я
Підсумки війни
В результаті війни Дофар отримав свій нинішній статус. Війна стала завершальним етапом у політиці бен Саїда. Після неї Оман став єдиною державою.
Фронт визволення Дофара залишився незалежною організацією в Омані (базується в Лондоні). Він проводить колишню політику, але відкрито не виступає.
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л м н The Dhofar Rebellion. countrystudies.us. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 5 травня 2016.
- ↑ а б The Insurgency In Oman, 1962-1976. globalsecurity.org. Архів оригіналу за 13 листопада 2017.
- ↑ Paul, Christopher; Clarke, Colin P.; Grill, Beth; Dunigan, Molly (2013), Oman (Dhofar Rebellion), 1965–1975: Case Outcome: COIN Win, Paths to Victory, Detailed Insurgency Case Studies, RAND Corporation, с. 274, doi:10.7249/j.ctt5hhsjk.34#metadata_info_tab_contents (неактивний 2020-01-17), ISBN 9780833081094, JSTOR 10.7249/j.ctt5hhsjk.34
{{citation}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із неактивним DOI станом на січень 2020 (посилання) - ↑ Oman(and Dhofar) 1952-1979. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 листопада 2014.
- ↑ Political Science. Middle East/North Africa/Persian Gulf Region. University of Central Arkansas. Retrieved 2011. [1] [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Oman (and Dhofar) 1952-1979. www.acig.org. 26 серпня 2007. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 листопада 2018.
Посилання
- Oman(and Dhofar) 1952—1979 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- The Insurgency In Oman, 1962—1976 [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]