Віденська народна опера Volksoper Wien нім. Volksoper Wien | ||||
---|---|---|---|---|
Віденська народна опера. 2018 | ||||
48°13′28″ пн. ш. 16°21′01″ сх. д. / 48.2245° пн. ш. 16.3504° сх. д. | ||||
Країна | Австрія | |||
Місто | ||||
Адреса |
Währinger Straße 78 | |||
Архітектор |
Alexander Grafd Franz von Kraussd | |||
Місткість | 1 575 місць | |||
Тип | оперний театр | |||
Відкрито | 1898 | |||
Репертуар | європейська класична опера | |||
volksoper.at | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
EUTA theatre ID | 542 | |||
20054534 | ||||
GeoNames | 6944031 | |||
| ||||
Віденська народна опера у Вікісховищі |
Віденська народна опера (нім. Volksoper Wien) — другий після Віденської опери оперний театр у Відні. За сезон з вересня по липень театр дає близько трьохсот вистав. Розрахований на 1473 місця, додатково може вмістити 102 глядачів на стоячих місцях. Репертуар театру традиційно пов'язували з оперетами й операми німецькою мовою. Нині на його сцені ставляться опери, оперети, зингшпілі, мюзикли і балети.
Історія
Театр побудований у 1898 році. Спочатку він мав назву Міський театр ювілею імператора (нім. Kaiser-Jubiläums-Stadttheater) на честь 50-річного ювілею правління імператора Франца Йосифа I і призначався тільки для постановки п'єс, але в 1903 році на сцені почали ставити опери та оперети.
У 1906 році першим капельмейстером став диригент Олександр Цемлінський. Перші постановки опер «Тоски» і «Саломеї» відбулися в 1907 і 1910 рр. відповідно. Тут виступали всесвітньо відомі оперні виконавці Марія Єріца і Ріхард Таубер. У роки Першої світової війни іденська народна опера стала другим за популярністю оперним театром Відня, але в 1929 році змінила репертуар, віддавши перевагу водевілю. Після Другої світової війни театр перетворився на додаткову сцену для постановок Віденської державної опери, зруйнованої в ході військових дій. У 1955 році Віденська народна опера повернула собі первісну роль і знову зайнялася постановками опер, оперет і мюзиклів. У 1983 році відбулися гастролі театру в СРСР[1]. У Москві спектаклі проходили в приміщенні театру ім. К. С. Станіславського і Вл. І. Немировича-Данченка У програмі були оперети Й. Штрауса, Ф. Легара «Весела вдова», І. Кальмана «Королева чардашу» («Сільва»), а також гала-концерт. Директор театру (з вересня 2007) Роберт Майєр, художній керівник — Дітмар Штрасер, головного диригента (станом на квітень 2016) немає.
Найважливішою рисою патріотичної політики театру впродовж кількох десятиліть було виконання музично-театральних творів німецькою мовою, іншомовних — у німецькому перекладі (звідси назва Volksoper, букв. — народна опера). У XXI столітті поступово вводиться практика виконання іншомовних творів — особливо американських мюзиклів — мовою оригіналу, причому найчастіше розмовні діалоги німецькою чергуються з англійськими вокальними партіями.
Див. також
Примітки
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 23 березня 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)