Вівчарик жовточеревий

Жовточеревий вівчарик (долина річки Чорох, Грузія)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Вівчарикові (Phylloscopidae)
Рід:	Вівчарик (Phylloscopus)
Вид:	Вівчарик жовточеревий

Біноміальна назва

Phylloscopus nitidus
(Blyth, 1843)

Ареал виду Гніздування Зимування

Синоніми

Phylloscopus trochiloides nitidus

Посилання

Вікісховище:	Phylloscopus nitidus
Віківиди:	Phylloscopus nitidus
ITIS:	916713
МСОП:	22731553
NCBI:	48152

Вівча́рик жовточеревий^[2] (Phylloscopus nitidus) — вид горобцеподібних птахів родини вівчарикових (Phylloscopidae)^[3]. Гніздиться в Західній Азії, зимує в Індії. В Україні рідкісний, залітний вид^[4].

Опис

Довжина птаха становить 10-11 см, розмах крил 19 см. Верхня частина тіла оливково-зелена. «Щоки», воло та груди світло-жовті, решта нижньої частини тіла білувата. Над очима довгі світло-жовті «брови», на крилах тонкі світлі смуги. Очі темно-карі, ноги буруваті.

Поширення і екологія

Жовточереві вівчарки гніздяться на Кавказі, в Понтійських горах і в горах Ельбурс, Копетдаг та Паропаміз. Взимку вони мігрують до Західних Гат на південному заході Індії та на Шрі-Ланку. Жовточереві вівчарки гніздяться в густих широколистяних і мішаних гірських лісах та у високогірних чагарникових заростях, переважно на висоті від 900 до 3000 м над рівнем моря, місцями на висоті до 4500 м над рівнем моря. Віддають перевагу буковим, дубовим і ялівцевим лісам з густим підліском, зустрічаються також в мішаних лісах, в яки присутня вільха, в ярах та у верболозах в долинах річок. Живляться жуками, павуками, мухами та іншими дрібними безхребетними, яких шукають в кронах дерев. Гніздяться у травні-червні. Гніздяться на землі, в норах між корінням дерев або в невисоко розташованих дуплах. В кладці від 4 до 6 яєць. Інкубаційний період триває 14-16 днів. Самиці будують гніздо і насиджують кладку, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Phylloscopus nitidus. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 2 червня 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 02 червня 2022.
↑ Кинда В. В., Бескаравайный М. М., Дядичева Е. А., Костин С. Ю., Попенко В. М. Ревизия редких, малоизученных и залетных видов воробьинообразных (Passeriformes) птиц в Крыму // Бранта : збірник праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції. — 2003. — Вип. 6. — С. 25—58. — ISSN 1994-1722. Архівовано з джерела 22 березня 2020. Процитовано 12 вересня 2019.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Phylloscopus nitidus. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 2 червня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 02 червня 2022.

[4] Кинда В. В., Бескаравайный М. М., Дядичева Е. А., Костин С. Ю., Попенко В. М. Ревизия редких, малоизученных и залетных видов воробьинообразных (Passeriformes) птиц в Крыму // Бранта : збірник праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції. — 2003. — Вип. 6. — С. 25—58. — ISSN 1994-1722. Архівовано з джерела 22 березня 2020. Процитовано 12 вересня 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]