Назва за абеткою
|
Розташування (мікрорайон)[3]
|
Сучасна офіційна назва
|
Радянська назва (1939—1941, 1944—1991)
|
За Польщі (1920—1939)
|
За Австро-Угорщини (1867—1918)
|
Відомості
|
Фото
|
16 липня
|
Кадуб
|
16 липня
|
|
|
|
|
|
16 липня бічна
|
Кадуб
|
16 липня бічна
|
|
|
|
|
|
Антонича
|
Кадуб
|
Богдана-Ігоря Антонича
|
|
|
|
|
|
Аптечна
|
Центр
|
Аптечна
|
|
|
|
|
|
Байди-Вишневецького
|
Синяково
|
Дмитра Байди-Вишневецького
|
|
|
|
|
|
Бандери
|
Центр
|
Степана Бандери
|
|
|
|
|
|
Барвінського
|
Кадуб
|
Олександра Барвінського
|
|
|
|
|
|
Бердо
|
Бердо
|
Бердо
|
|
|
|
|
|
Березовського
|
Кадуб
|
Максима Березовського
|
|
|
|
|
|
Білецька
|
Залізничний
|
Білецька
|
|
|
|
Починається від вулиці Залізничної[4]. Колишня вулиця Маяковського, Святого Яна, Водянна — одна з найдавніших вулиць Долішньої Вигнанки. Як Водянна, відома вже на початку XVII століття. Названа вулицею Святого Яна у 1783 році на честь старшого брата останнього власника міста Героніма Садовського, який називався Іваном. У післявоєнні роки радянська влада вулицю перейменувала на Маяковського, якою вона була до 1992 року[5]. Установи: ДП «Чортківський комбінат хлібопродуктів», вул. Білецька, 2-А[6].
|
|
Вільшана
|
Залізничний
|
Вільшана
|
|
|
|
|
|
Вітовського
|
Калічівка
|
Дмитра Вітовського
|
|
|
|
|
|
Вітовського бічна
|
Калічівка
|
Дмитра Вітовського бічна
|
|
|
|
|
|
Богуна
|
Кадуб
|
Івана Богуна
|
|
|
|
|
|
Броварова
|
Залізничний
|
Броварова
|
|
|
|
Починається від вулиці Січових Стрільців і продовжуються вулицею Середньою[4]. Попередня назва вулиці — Кушнірська. Назву Броварова отримала з 1856 року, після того, як у 1852 році тут заснували броварню. В радянські часи — Лєрмонтова. Нині — знову Броварова[7].
|
|
Бучацька
|
|
Бучацька
|
|
|
|
|
|
Бучацька бічна
|
Кадуб
|
Бучацька бічна
|
|
|
|
|
|
Вербицького
|
Кадуб
|
Михайла Вербицького
|
|
|
|
|
|
Вербова
|
Центр
|
Вербова
|
|
|
|
|
|
Весняна
|
Калічівка
|
Весняна
|
|
|
|
|
|
Вигнанська
|
Залізничний
|
Вигнанська
|
|
|
|
|
|
Виговського
|
Калічівка
|
Івана Виговського
|
|
|
|
|
|
Вишнева
|
Калічівка
|
Вишнева
|
|
|
|
|
|
Водна
|
Центр
|
Водна
|
|
|
|
|
|
Вокзальна
|
Залізничний
|
Вокзальна
|
|
|
|
Починається від вулиці Білецької[4]. Виникла наприкінці позаминулого століття разом з побудовою тут залізниці і станції. В австрійські часи перші її будинки, невеликі за розмірами, входили до так званої «Станційної» вулиці. А в польський період, тобто 1920—30-і роки, коли було завершено будівництво багатоквартирних житлових будинків для працівників залізничних служб, ця вулиця дістала назву Колонії колійової. З 1945 року називається вулиця Вокзальна[8]. Установи: Залізнична станція «Чортків», вул. Залізнична, 3.
|
|
Генерал-майора Сергія Кульчицького
|
Калічівка
|
Генерал-майора Сергія Кульчицького
|
|
|
|
До 2022 — вулиця Юрія Гагаріна[9]
|
|
Галицька
|
Центр
|
Галицька
|
|
|
|
|
|
Гірська
|
Кадуб
|
Гірська
|
|
|
|
|
|
Глибока
|
Центр
|
Глибока
|
|
|
|
|
|
Глуха
|
Центр
|
Глуха
|
|
|
|
|
|
Гніздовського
|
Кадуб
|
Якова Гніздовського
|
|
|
|
|
|
Гоголя
|
Центр
|
Миколи Гоголя
|
|
|
|
|
|
Гончара
|
Центр
|
Олеся Гончара
|
|
|
|
Починається від вулиці Млинарської[4]. Колишня вулиця Різницька. Названа так ще в 1725 році, коли організувався тут цех різників. Вони мали свої магазини — ятки, які пізніше були зосереджені в новозбудованому міському базарі. А на вулиці Різницькій була залишена тільки міська «різня» — бойня. У післявоєнні роки її перейменували у вулицю Чехова, а згодом отримала теперішню назву[10]. Установи: Чортківський комбінат комунальних підприємств, вул. Олеся Гончара, 21[11]. Чортківський міський комунальний ринок, вул. Олеся Гончара, 6а[12]
|
|
Горбачевського
|
Центр
|
Антона Горбачевського
|
|
|
|
|
|
Гранична
|
Калічівка
|
Гранична
|
|
|
|
|
|
Гранична бічна
|
Калічівка
|
Бічна Гранична
|
|
|
|
|
|
Гранична Нова
|
Калічівка
|
Гранична Нова
|
|
|
|
|
|
Грушевського
|
Центр
|
Михайла Грушевського
|
|
|
|
Починається від вулиці Тараса Шевченка і продовжується вулицею Водною[4]. Старі її назви — Болотниста і Свердлова. Вибудувана вона на Старому Чорткові. Болотнистою називалася дуже давно ще з 1698 року, коли тільки почали люди там поселятися. Жили тоді на ній два спеціалісти-ремісники, які робили вози, сани, брички, дерев'яні плуги, сохи, ярмо для волів, колеса і т. д. Був створений там і їхній цех. Саме з цеху стельмахів з'явилася така назва вулиці, очевидно тому, що ремісникам — членам цеху, було дуже важко транспортувати свій товар через постійне болото на дорозі[7].
|
|
Джерельна
|
Бердо
|
Джерельна
|
|
|
|
|
|
Довбуша
|
Кадуб
|
Олекси Довбуша
|
|
|
|
|
|
Дорошенка
|
Центр
|
Петра Дорошенка
|
|
|
|
|
|
Драгоманова
|
Центр
|
Михайла Драгоманова
|
|
|
|
|
|
Заводська
|
Кадуб
|
Заводська
|
|
|
|
|
|
Залізнична
|
Залізничний
|
Залізнична
|
Сталіна, Ломоносова
|
|
|
Починається від вулиці Степана Бандери і продовжується Вокзальною. Свого часу називалася Колійовою. Зараз — Залізнична[8]. Архітектура: пам'ятки архітектури місцевого значення: Гуртожиток с/г ремісників (мур.), охоронний номер 1754 — вул. Залізнична, 10; пам'ятки архітектури національного значення: Церква Вознесіння Господнього, охоронний номер 684 — вул. Залізнична, 38. Установи. Теперішні: Чортківська загальноосвітня школа № 6, вул. Залізнична, 10[13]. Колишні: Чортківська міська бібліотека для дітей, вул. Залізнична, 35[14]. Транспорт: Маршрутні таксі № 3, 4, 8, 10[15].
|
|
Замкова
|
Залізничний
|
Замкова
|
|
|
|
Починається від вулиці Стрімкої[4]. Одна з найдавніших вулиць міста, колишньої Долішньої Вигнанки. Дістала цю назву ще у 1940-х роках XIX століття й зберегла її до наших днів.[8]. Пам'ятки: Чортківський замок.
|
|
Зелена
|
Центр
|
Зелена
|
|
|
|
|
|
Золотарка
|
Кадуб
|
Золотарка
|
|
|
|
|
|
Івасюка
|
Калічівка
|
Володимира Івасюка
|
|
|
|
|
|
Каденюка
|
Кадуб
|
Леоніда Каденюка
|
|
|
|
|
|
Карабіневича
|
Центр
|
Панаса Карабіневича
|
|
|
|
|
|
Кармелюка
|
Калічівка
|
Устима Кармелюка
|
|
|
|
|
|
Київська
|
Залізничний
|
Київська
|
|
|
|
Починається від вулиці Січових Стрільців і продовжуються вулицею Броварною[4]. Одна з нових післявоєнних вулиць Чорткова. Перші будинки на ній з'явилися в середині 1950-х років. З 1958 року отримала назву Київської[7].
|
|
Князя Володимира Великого
|
Кадуб
|
Князя Володимира Великого
|
|
|
|
Починається від вулиці Степана Бандери і продовжуються автошляхом Т-2001. Розташована в районі ремзаводу (нині СЕ «Бортнедце»). З початку його будівництва інших вулиць там ще не було, хіба що Золотарка, але вона належала до села Біла. Перша назва вулиці — Будівельна, яку до того називали просто «Кадуб». Район ремзаводу-Кадубу раніше був невеликим присілком, а вже на початку XX століття став передмістям Чорткова. В роки незалежності Будівельна вулиця (найдовша у цьому районі) перейменована на Князя Володимира Великого[7]. Храми: Церква святого рівноапостольного князя Володимира Великого, вул. Володимира Великого, 1[16].
|
|
Кобилянської
|
Калічівка
|
Ольги Кобилянської
|
|
|
|
|
|
Коновальця
|
Кадуб
|
Євгена Коновальця
|
|
|
|
|
|
Копичинецька
|
Калічівка
|
Копичинецька
|
|
|
|
|
|
Копичинецька бічна
|
Калічівка
|
Копичинецька бічна
|
|
|
|
|
|
Корольова
|
Синяково
|
Сергія Корольова
|
|
|
|
|
|
Коротка
|
Центр
|
Коротка
|
|
|
|
|
|
Котляревського
|
Центр
|
Івана Котляревського
|
|
|
|
|
|
Коцюбинського
|
Центр
|
Михайла Коцюбинського
|
|
|
|
|
|
Кривоноса
|
Кадуб
|
Максима Кривоноса
|
|
|
|
|
|
Криницького-Дровняка
|
Кадуб
|
Криницького-Дровняка[17]
|
|
|
|
|
|
Крушельницької
|
Калічівка
|
Соломії Крушельницької
|
|
|
|
|
|
Левицького
|
Залізнична
|
Леопольда Левицького
|
|
|
|
|
|
Лемківська
|
Кадуб
|
Лемківська
|
|
|
|
|
|
Леонтовича
|
Синяково
|
Миколи Леонтовича
|
|
|
|
|
|
Лепких
|
Кадуб
|
Братів Лепких
|
|
|
|
|
|
Лепкого
|
Центр
|
Богдана Лепкого
|
|
|
|
|
|
Лисенка
|
Калічівка
|
Миколи Лисенка
|
|
|
|
|
|
Лісова
|
Бердо
|
Лісова
|
|
|
|
|
|
Мазепи
|
Центр
|
Івана Мазепи
|
|
|
|
|
|
Маковея
|
Кадуб
|
Осипа Маковея
|
|
|
|
|
|
Маньовського
|
Центр
|
Остапа Маньовського
|
|
|
|
|
|
Мельника
|
Центр
|
Андрія Мельника
|
|
|
|
|
|
Мельничука
|
Кадуб
|
Степана Мельничука
|
|
|
|
|
|
Мистецька
|
Залізничний
|
Мистецька
|
|
|
|
|
|
Млинарська
|
Центр
|
Млинарська
|
|
|
|
|
|
Молодіжна
|
Центр
|
Молодіжна
|
|
|
|
|
|
Монастирська
|
Центр
|
Монастирська
|
|
|
|
|
|
Монастирська бічна
|
Центр
|
Монастирська бічна
|
|
|
|
|
|
Надбережна
|
Центр
|
Надбережна
|
|
|
|
|
|
Надрічна
|
Залізничний
|
Надрічна
|
|
|
|
|
|
Наливайка
|
Центр
|
Северина Наливайка
|
|
|
|
|
|
Незалежності
|
Центр
|
Незалежності
|
|
|
|
Починається від вулиці Тараса Шевченка і продовжується вулицею Ягільницькою. Транспорт: маршрутні таксі № 5, 8[15].
|
|
Нова
|
Калічівка
|
Нова
|
|
|
|
|
|
Носса
|
Центр
|
Людвіга Носса
|
Павлика Морозова
|
|
|
Починається від вулиці Степана Бандери і продовжується нею. Носить ім'я бургомістра Людвіга Носса. У 1897 році на вулиці була заснована перша бібліотека Чорткова. Назву отримала у 1922 році з ініціативи тодішнього бургомістра Станіслава Міхаловського. Раніше називалася — Горбок. Установи: Чортківська міська дитячо-юнацька спортивна школа, вул. Носса, 2[18].
|
|
Об'їзна
|
Кадуб
|
Об'їзна
|
|
|
|
|
|
Об'їзна бічна
|
Кадуб
|
Об'їзна бічна
|
|
|
|
|
|
Огієнка
|
Кадуб
|
Івана Огієнка
|
|
|
|
|
|
Ольжича
|
Кадуб
|
Олега Ольжича
|
|
|
|
|
|
Орлика
|
Синяково
|
Пилипа Орлика
|
|
|
|
|
|
Паркова
|
Центр
|
Паркова
|
|
|
|
|
|
Петрушевича
|
Центр
|
Євгена Петрушевича
|
|
|
|
|
|
Пігута
|
Центр
|
Дмитра Пігута
|
|
|
|
Починається від вулиці Степана Бандери і продовжується вулицею Остапа Маньовського[4]. Колись називалася Шпитальною, пізніше Хрущова, відтак Василя Ульянова, тепер носить ім'я видатного педагога Дмитра Пітуги.[19]. Установи: Чортківська міська стоматологічна поліклініка, вул. Д. Пігути, 31б[20]. Чортківська центральна міська лікарня, вул. Д. Пігути, 31 Б[21]. Чортківський центр первинної медико-санітарної допомоги, вул. Д. Пігути, 29[22].
|
|
Підгірна
|
Залізничний
|
Підгірна
|
|
|
|
Починається від вулиці Броварної і продовжується вулицею Залізничною[4]. Одна з нестарих вулиць колишньої Долішньої Вигнанки. Вона знаходиться під Вигнанською горою[19].
|
|
Підгірна Нова
|
Залізничний
|
Підгірна Нова
|
|
|
|
|
|
Підлісна
|
Центр
|
Підлісна
|
|
|
|
|
|
Пітушевського
|
Центр
|
Володимира Пітушевського
|
|
|
|
|
|
Подільська
|
Центр
|
Подільська
|
|
|
|
|
|
Полуботка
|
Синяково
|
Павла Полуботка
|
|
|
|
|
|
Польова
|
Калічівка
|
Польова
|
|
|
|
|
|
Проїзна
|
Залізничний
|
Проїзна
|
|
|
|
|
|
Пулюя
|
Центр
|
Івана Пулюя
|
|
|
|
|
|
Рильського
|
Кадуб
|
Максима Рильського
|
|
|
|
|
|
Ринок
|
Центр
|
Ринок
|
|
|
|
|
|
Росляка
|
Центр
|
Михайла Росляка
|
|
|
|
|
|
Рубчакової
|
Залізничний
|
Катерини Рубчакової
|
|
|
|
Починається від вулиці Залізничної і продовжується вулицею Надрічною[4]. Колишня вулиця Кабльова (до 1951), опісля — Пархоменка. Виникла в середині XIX століття. Першим її жителем був польський садівник і квітникар Франк Кабель. У 1991 році, з нагоди 110-ї річниці від дня народження видатної української артистки і співачки Катерини Рубчакової, перейменовано в її честь, адже недалеко був будинок, в якому вона народилася[10].
|
|
Рудькова
|
Бердо
|
Рудькова
|
|
|
|
|
|
Савки
|
Кадуб
|
Андрія Савки
|
|
|
|
|
|
Сагайдачного
|
Синяково
|
Петра Сагайдачного
|
|
|
|
|
|
Садова
|
Калічівка
|
Садова
|
|
|
|
|
|
Середня
|
Залізничний
|
Середня
|
|
|
|
Починається від вулиці Січових Стрільців і продовжуються вулицею Стрімкою[4]. Давня вулиця Долішньої Вигнанки, відома ще з другої половини XVII століття. У 1949 році стала вулицею Пушкіна, а тепер їй знову повернуто стару назву[7].
|
|
Сингаївського
|
Синяково
|
Сингаївського Миколи
|
|
|
|
|
|
Синенького
|
Центр
|
Петра Синенького
|
|
|
|
Починається від вулиці Степана Бандери і продовжуються вулицею Дмитра Пігути[4]. Одна з давніх вулиць Чорткова. Перша її назва — вулиця Тандитна. З кінця XIX століття вулиця називалася Бічна, а з 1948 року — Червоноармійська. У 1993 році була перейменована на вулицю Петра Синенького, великого патріота, одного з найвідоміших лікарів-українців у Чортківському окрузі[23].
|
|
Сірка
|
Синяково
|
Івана Сірка
|
|
|
|
|
|
Січинського
|
Кадуб
|
Дениса Січинського
|
|
|
|
|
|
Січових Стрільців
|
Залізничний
|
Січових Стрільців
|
|
|
|
Починається від вулиці Білецької і продовжуються вулицею Тараса Шевченка[4]. Старі її назви: Цвинтарна (з кінця XVII століття), Олега Кошового (з 1952 року), і теперішня назва з 1993 року[7].
|
|
Сковороди
|
Синяково
|
Григорія Сковороди
|
|
|
|
|
|
Сліпого
|
Центр
|
Йосифа Сліпого
|
|
|
|
|
|
Сонячна
|
Калічівка
|
Сонячна
|
|
|
|
|
|
Сонячна Верхня
|
Калічівка
|
Верхня Сонячна
|
|
|
|
|
|
Стефаника
|
Синяково
|
Василя Стефаника
|
|
|
|
|
|
Стрімка
|
Залізничний
|
Стрімка
|
|
|
|
|
|
Стуса
|
Кадуб
|
Василя Стуса
|
|
|
|
|
|
Тарнавського
|
Синяково
|
Мирона Тарнавського
|
|
|
|
|
|
Теліги
|
Залізничний
|
Олени Теліги
|
|
|
|
|
|
Теребовлянська
|
Синяково
|
Теребовлянська
|
|
|
|
|
|
Героїв Маріуполя
|
Синяково
|
Героїв Маріуполя
|
|
|
|
До 2022 — Степана Тудора[9].
|
|
Удовиченка
|
Кадуб
|
Олександра Удовиченка
|
|
|
|
|
|
Українки
|
Центр
|
Лесі Українки
|
|
|
|
Свого часу — Каса Хорих. Одна з нестарих вулиць, і назву таку одержала тому, що у 1923 році на ній було закінчено будівництво і відкрито спеціальну установу, що так і називалася «Каса Хорих» (нині там пологовий будинок). Назву Українська одержала в 1951 році[8].
|
|
Франка
|
Центр
|
Івана Франка
|
|
|
|
|
|
Хичія
|
Центр
|
Івана Хичія
|
|
|
|
|
|
Хмельницького
|
Центр
|
Богдана Хмельницького
|
|
|
|
Починається від вулиці Тараса Шевченка і продовжується вулицею Лісовою. Колишня вулиця Майова, ще раніше — Садки. Це одна з найстаріших вулиць Старого Чорткова. Наприкінці XIX століття її перейменували на Майову, якою вона була до 1954 року. Тоді, з нагоди 300-річчя «возз’єднання України з Росією», міська рада перейменувала її на вулицю Богдана Хмельницького[10]. Установи: КП «Парковий культурно-спортивний комплекс», вул. Богдана Хмельницького, 79[24].
|
|
Церковна
|
Центр
|
Церковна
|
|
|
|
|
|
Богдана Гаврилишина
|
Кадуб
|
Богдана Гаврилишина
|
|
|
|
До 2022 — Петра Чайковського[9].
|
|
Червоний Берег
|
Калічівка
|
Червоний Берег
|
|
|
|
|
|
Чортківська
|
Кадуб
|
Чортківська
|
|
|
|
Починається від вулиці Білецької і продовжуються вулицею Леопольда Левицького[4]. Одна з давніх вулиць Долішньої Вигнанки (тепер залізничний мікрорайон міста). Відома в документах з початку XIX століття, іншої назви не мала[7].
|
|
Чубинського
|
Кадуб
|
Петра Чубинського
|
|
|
|
|
|
Шашкевича
|
Кадуб
|
Маркіяна Шашкевича
|
|
|
|
|
|
Шевченка
|
Центр
|
Тараса Шевченка
|
|
|
|
|
|
Шеремети
|
Кадуб
|
Петра Шеремети
|
|
|
|
|
|
Шкільна
|
Центр
|
Шкільна
|
|
|
|
Починається від вулиці Івана Хичія і продовжуються вулицею сім'ї Юрчинських[4]. Колишня Ремісницька. У документах за 1585 рік згадується бондар Петро Ничко, а за 1592 — Павло Солтис. У 1902 році в зв’язку з появою на цій вулиці школи з польською мовою навчання імені королеви Ядвіги Ремісницьку було перейменовано на Шкільну. Тепер три розгалуження, які має вулиця, носять окремі назви — Хичія, сім'ї Юрчинських і Шкільна[7].
|
|
Шопена
|
Залізничний
|
Фредеріка Шопена[25]
|
|
|
|
Починається від вулиці Січових Стрільців і продовжуються вулицею Середньою[4]. Стала називатися так з 1910 року з нагоди сторіччя з дня народження Фридерика Шопена. До того часу мала назву Глибинна. Цю вулицю польська інтелігенція міста назвала так тому, що у цей час в Чорткові виникло перше у Галичині музичне товариство ім. Шопена при «Соколі»[7].
|
|
Шопена бічна
|
Залізничний
|
Фредеріка Шопена бічна[25]
|
|
|
|
|
|
Шухевича
|
Кадуб
|
Романа Шухевича
|
|
|
|
|
|
Юрчинських
|
Центр
|
Сім'ї Юрчинських
|
|
|
|
|
|
Ягільницька
|
Кадуб
|
Ягільницька
|
|
|
|
|
|
Яремчука
|
Калічівка
|
Назарія Яремчука
|
|
|
|
|
|
Ясна
|
Залізничний
|
Ясна
|
|
|
|
|
|