| Вулиця Тиктора Львів | |
|---|---|
 Вулиця Тиктора | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Івана Тиктора |
| Колишні назви | |
| Святого Станіслава, Станіслаусґассе, Святого Станіслава, Волинська, Орловська | |
| польського періоду (польською) | św. Stanislawa |
| радянського періоду (українською) | Святого Станіслава, Волинська, Орловська |
| радянського періоду (російською) | Святого Станіслава, Волынская, Орловская |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 140 м |
| Координати початку | 49°50′33.35″ пн. ш. 24°1′34.90″ сх. д. / 49.8425972° пн. ш. 24.0263611° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′32.96″ пн. ш. 24°1′28.96″ сх. д. / 49.8424889° пн. ш. 24.0247111° сх. д. |
| поштові індекси | 79007[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Покриття | бруківка |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2, 2а, 3—6, 8, 10[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 4[3] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
| Аптеки | «Фарм-сервіс», «Добра аптека» |
| Забудова | класицизм, віденська сецесія, радянський конструктивізм 1970-х років[4] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
Вулиця Тиктора — вулиця у Галицькому районі міста Львова[5][6], у межах історичного центру міста. Сполучає проспект Свободи з вулицею Наливайка. Прилучається вулиця Леся Курбаса[7].
Назва
- 1578 — листопад 1941 роки — вулиця Святого Станіслава[8], через те, що з XIV століття й до 1789 року тут знаходився костел святого Станіслава та шпиталь для прокажених[4].
- листопад 1941 — липень 1944 роки — Станіслаусґассе, на честь Святого Станіслава[8].
- липень — грудень 1944 року — вулиця Святого Станіслава, повернена передвоєнна назва[9].
- грудень 1944 — 1945 роки — вулиця Волинська, на честь історичної області Волинь, що на північному заході України[10].
- 1945 — 1993 роки — вулиця Орловська, на честь російського міста Орел[11].
- сучасна назва — вулиця Івана Тиктора від 1993 року, на пошану видатного українського громадського та політичного діяча, відомого видавця та редактора Івана Тиктора[12][13].
Забудова
В архітектурному ансамблі вулиці Тиктора присутні класицизм, віденська сецесія, радянський конструктивізм 1970-х років[4]. Декілька будинків внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
№ 1 — за Польщі цю адресу мала цукерня Ціммермана. Нині її не існує[4].
№ 2 — за Польщі в будинку містилися магазин парфумів Штернберґа, ресторан Розенбаума, магазин взуття «Марко» та кантор Каннера, а також різні спілки. Нині цієї адреси не існує[4].
№ 2а — на місці частини пасажу Феллерів, що виходила на вул. Тиктора та була зруйнована під час другої світової війни. У 1970-х роках споруджена будівля котельні[14]. Нині тут міститься диспетчерський пункт ЛМКП «Львівтеплоенерго»[15].
№ 3 — в будинку до 1939 року містився готель «Американський», нині — аптечна крамниця мережі аптек «Добра аптека».
№ 4 — будинок споруджено 1904 року у стилі віденської сецесії. У міжвоєнний період в будинку містився готель Фуссмана [16]. Нині тут міститься кав'ярня «Біла кава» та бістро «Мішель». Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1643-м[3].
№ 5 — за Польщі в будинку містилися єврейський педагогічний інститут-школа імені Абрагама Кона[17]. У 1901—1915 роках тут також містилася бібліотека єврейської громади[18], заснована ще у 1900 році в кагальному будинку при вулиці Різницькій, 17 (нинішня вулиця Наливайка). Книжкові фонди бібліотеки формувалися завдяки С. Буберу, С. Горовицю, Н. Льовенштайну та товариству «Шомер Ізраель». Першим бібліотекарем був Гершом Бадер, письменник, журналіст і драматург (працював у Львові упродовж 1894—1912 років). По смерті рабина Єхескеля Каро, фонди кагальної бібліотеки поповнилися власною бібліотекою рабина. Наприкінці 1930-х років бібліотечні фонди налічували понад 20000 томів давньоєврейською, польською та німецькою мовами[19]. Від радянських часів в будинку міститься гуртожиток Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти[20].
№ 6 — будинок споруджено 1904 року у стилі віденської сецесії. За Польщі в будинку працювала ювелірна крамниця Гіршпрунґа[21]. Нині тут містяться агенція перекладів «Аеліта» та апарт-готель «Lviv Loft Apartments».
№ 8 — у міжвоєнний період в будинку містився заклад електротехніки, оптики і механіки «Енергія», за радянських часів — опорний пункт правопорядку, нині — салон «Тату-пірсинг»[18], барбершоп «Mr. Colt», дермато-косметологічний центр «ДермаВіта», агенція перекладів «Лінгва», діють курси перукарів-візажистів «Майстер-Клас» та працює магазин «Zelen».
№ 10 — за Польщі в будинку містилася друкарня Льовенкопфа[18]. Нині тут міститься салон краси Спа «ТетОкс», магазин іграшок «Казка».
Меморіальні, інформаційні таблиці
27 грудня 2016 року на вшанування 120-ліття з дня народження Івана Тиктора на фасаді будинку, що на розі вулиці Тиктора та проспекту Свободи за ініціативи кафедри медіакомунікацій Української академії друкарства в межах проєкту «Іван Тиктор: великий видавець, видатний українець»[22] було встановлено інформаційну таблицю[23].
Примітки
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 4 грудня 2022.
- ↑ а б Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ а б в г д 1243 вулиці Львова, 2009, с. 93.
- ↑ Списки вулиць Галицького району м. Львова. court.gov.ua. Судова влада України. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (Т). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 23 квітня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ Вулиця Тиктора. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 120.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 92.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 77.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 88.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 63.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 129.
- ↑ Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 252.
- ↑ Карпінська В. (24 червня 2014). День відкритих дверей у диспетчерській «Львівтеплоенерго» в рамках Тижня сталої енергетики. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 270.
- ↑ Мельник І. В. Довкола вулиці Різницької. postup.brama.com. Поступ. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 94.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 89.
- ↑ Офіційний сайт Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. loippo.lviv.ua. Українська академія друкарства. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 943.
- ↑ Символічне повернення Івана Тиктора на львівські вулиці. uad.lviv.ua. Українська академія друкарства. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ Литвак Г. (19 червня 2018). Львівський маршрут медіамагната Івана Тиктора. zbruc.eu. Збруч. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
Джерела
- Юрій Бірюльов. Єврейська архітектурна спадщина Львова: монографія = The Jewish Architectural Legacy of Lviv: A monograph. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2024. — 632 с. — (Єврейський Музей ім. Максиміліана Гольдштейна у Львові) — 1000 прим. — ISBN 978-966-448-014-4.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с. — 200 прим. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Тиктора вул. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 117. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник І. Краківське передмістя // Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 232—285. — 2000 прим. — ISBN 978-966-7022-79-2.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 302, 304. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Horbay W. Przewodnik wraz z planem miasta Lwowa. — Lwów: Lwowskie Biuro Dzienników i Ogłoszeń «Nowa Reklama», 1935. — S. 20. (пол.)
Посилання
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Тиктора I. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 13 вересня 2020.
- На вулиці Тиктора у Львові замість асфальту укладають бруківку. zaxid.net. Zaxid.net. 16 серпня 2011. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.