| Вулиця Паровозна Львів | |
|---|---|
| Місцевість | Сигнівка |
| Район | Залізничний |
| Колишні назви | |
| Паровозова, Дампфвагенґассе | |
| польського періоду (польською) | Parowozowa |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 85 м. |
| поштові індекси | 79054[1] |
| Номери телефонів | (032) 240-ХХ-ХХ (032) 244-ХХ-ХХ (032) 292-ХХ-ХХ |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3, 6, 8, 9, 11, 13, 15[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 54 (вул. Петлюри, 2)[1] |
| Забудова | нова індивідуальна садибна забудова[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Ву́лиця Паровозна — вулиця у Залізничному районі міста Львова[4][5], в місцевості Сигнівка. Сполучає вулиці Антіна Головатого та Дмитра Яворницького[6].
Історія
Виникла у першій третині XX століття у складі передміського селища Сигнівка. Після входження селища до меж міста 11 квітня 1930 року[7], вулиці колишнього села були перейменовані або ж новоутвореним вулицям надавалися певні назви. Так, у 1934 році отримала назву вулиця Паровозова. Під час німецької окупації, у 1943—1944 роках мала назву Дампфвагенґассе, що перекладається з німецької як Паровозна алея. Сучасна назва вулиця Паровозна, походить з 1944 року[8].
Забудова
Забудова вулиці Паровозної — нова індивідуальна садибна забудова[3].
Примітки
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 25 серпня 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 25 серпня 2024.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 366.
- ↑ Список вулиць Залізничного району м. Львова. zl.lv.court.gov.ua. Залізничний районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 23 травня 2024. Процитовано 25 серпня 2024.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (П). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 25 серпня 2024.
- ↑ Вулиця Паровозна. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 25 серпня 2024.
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1930. — nr 35. — poz. 286. — S. 591—592. (пол.)
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 46.
Джерела
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Паровозна вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 366. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 46, 101, 115. — ISBN 966-603-115-9.
Посилання
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Паровозна. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 25 серпня 2024.
