| Вольфганг Венцель | |
|---|---|
| нім. Wolfgang Wenzel | |
| Народився | 29 березня 1910[2] Дрезден, Німецький Райх[2] |
| Помер | 14 квітня 1992[1] (82 роки) |
| Країна | .svg){kind=small} Третій Райх[2] |
| Діяльність | солдат, підводник, офіцер ВМФ Німеччини |
| Знання мов | німецька[2] |
| Учасник | Друга світова війна[2] |
| Військове звання | Kapitänleutnant[d][2] |
| Нагороди |  |
Вольфганг Венцель (нім. Wolfgang Wenzel; 29 березня 1910, Дрезден — 14 квітня 1992) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне.
Біографія
Спочатку служив на торговому флоті. 8 квітня 1934 року вступив в рейхсмаріне. Служив на важкому крейсері «Адмірал граф Шпее». На початку Другої світової війни призначений штурманом рейдера «Атлантіс». Наприкінці 1941 року перейшов у підводний флот. З 14 листопада 1942 року — командир підводного човна U-231, на якому здійснив 3 походи (разом 125 днів у морі). 13 січня 1944 року U-231 був важко пошкоджений в Північній Атлантиці північно-східніше Азорських островів (44°15′ пн. ш. 20°38′ зх. д.) глибинними бомбами британського бомбардувальника «Веллінгтон». 7 членів екіпажу загинули, 43 (включаючи Венцеля) вціліли, затопили човен, який не підлягав відновленню. Венцель спробував накласти на себе руки, вистріливши собі в рот. Куля застрягла в задній частині горла, не завдавши йому важких пошкоджень. Згодом німці були підібрані кораблями союзників. Лікар американського ескортного авіаносця «Блок-Айленд» витягнув кулю з горла Венцеля. Він утримувався в таборі для військовополонених в Аризоні. 17 травня 1946 року звільнений. Згодом повернувся на службу в торговий флот.
Звання
- Кандидат в офіцери (8 квітня 1934)
- Фенріх-цур-зее (1 липня 1935)
- Оберфенріх-цур-зее (1 січня 1937)
- Лейтенант-цур-зее (1 квітня 1937)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 квітня 1939)
- Капітан-лейтенант (1 квітня 1942)
Нагороди
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
Посилання
Примітки
- ↑ а б https://uboat.net/men/commanders/1336.html
- ↑ а б в г д е Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 252. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1