Вишняк Петро Тимофійович
Народження	12 лютого 1930(1930-02-12) (94 роки) Мотовилівська Слобідка, Фастівський район, Білоцерківська округа, Українська СРР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Жанр	пейзаж, натюрморт і портрет
Навчання	Український поліграфічний інститут (1955)
Діяльність	художник
Вчитель	Форостецький Василь Федорович, Жолтовський Павло Миколайович і Кульчицька Олена Львівна
Працівник	Радянський письменник, Детгиз і Дніпро
Член	Спілка журналістів України і Спілка радянських художників України

Петро Тимофійович Вишня́к (нар. 12 лютого 1930, Мотовилівська Слобідка) — український художник; член Спілки журналістів України з 1970 року та Спілки радянських художників України з 1977 року.

Народився 12 лютого 1930 року в селі Мотовилівській Слобідці Фастівського району (нині Київська область, Україна). 1949 року закінчив художнє училище у Києві (викладачі П. Жила, О. Коротенко); 1955 року — Український поліграфічний інститут у Львові, де навчався у Василя Форостецького, Павла Жолтовського, Олени Кульчицької.

Протягом 1956–1973 років працював у київських видавництвах «Радянський письменник», «Дитвидав», «Дніпро»; у 1973–1995 роках — у Художньому фонді Спілки художників України. Мешкає у Києві в будинку на Русанівській набережній, № 6^[1].

Працював у галузях станкової і книжкової графіки і станкового живопису (створював пейзажі, натюрморти, портрети). Серед робіт:

Станкова графіка

• гравюри «Палубне військове судно Київської русі. XII століття» (1988), «Запорозька чайка» (1989);
• літографії прапорів і кокард 1918–1919-х років (1991);
• герби, печатки, бунчуки, перначі, булави, барабани; великий та малий герби; герби історичних земель України, міст і містечок (усі — 1993).

Ілюстрації до книг

• живопис: «Ранок», «Михайлівська церква Видубицького монастиря» (обидва — 1984), «Натюрморт із кавуном» (1985), «Натюрморт із лимоном», «Засвітилися вогні», «Куточок Львова», «Дзвіниця Вірменської церкви», «Панорама Львова з боку кріпосної стіни» (усі — 1986), «Останній промінь» (1987), «А блідий місяць на ту пору», «Фрукти і посуд», «Копи» (усі — 1988), «Після дощу» (1989), «Теплий зимовий день» (1990), «Відлига (Хата баби Хведори)», «Пори року», «Покинута хата» (усі — 1992), «Спогади про минуле» (1999), «Квіти лугові», «Квіти лісові», «Квіти польові» (усі — 2000), «Осінь у гідропарку», «У ботанічному саду» (обидва — 2003), «Зимовий ранок», «Перший сніг» (обидва — 2004);
• портрети: Лесі Українки (1973), Григорія Квітки-Основ'яненка (1974), «Подвійний портрет батьків» (2001), «За роботою. Портрет професора» (2002);
• акварелі: «Ранок у ботанічному саду» (1966), «Морська русалка» (1973), «Пуща-Водиця. Сосновий ліс» (1975), «На схилах Дніпра», «Бузок цвіте» (обидва — 1980);
• рисунки: «Натюрморт з яблуками і виноградом» (2000), «Який прекрасний зелений світ!» (2001), «Осінь», «Урожай» (обидва — 2002), «Натюрморт із кавуном, виноградом і вишнями» (2003).

Брав участь в обласних, республіканських, всесоюзних і міжнародних художніх виставках з 1960 року. Персональна виставка відбулася у Києві у 2001 році.

• В. І. Юрчишин. Вишняк Петро Тимофійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.;
• М. Гончаренко, О. Ламонова. Вишняк Петро Тимофійович // Словник художників України / Г. Скрипник. — Київ : видавництво ІМФЕ, 2019. — Т. А—В. — С. 214. — ISBN 978-966-02-8960-4.