Висоцький Євген Васильович
Народився	4 квітня 1947(1947-04-04)  Бєльов, Тульська область, РРФСР, СРСР
Помер	5 травня 2011(2011-05-05) (64 роки)  Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	Росія
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Alma mater	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Знання мов	російська
Учасник	Війна в Афганістані 1979—1989
Посада	Deputy Minister of Defensed
Військове звання	генерал-полковник
Партія	КПРС
Нагороди

Євген Васильович Висоцький (нар. 4 квітня 1947(19470404), місто Бельов, тепер Тульської області, Російська Федерація — 5 травня 2011, Москва, Російська Федерація) — радянський військовий діяч, генерал-полковник (1993). Герой Радянського Союзу (20.09.1982). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.

Народився в родині військовослужбовця. Дитячі і юнацькі роки провів у містах Ташкенті і Душанбе, а в 1963 році переїхав з родиною до міста Термеза Узбецької РСР, де в 1965 році закінчив середню школу.

З 1965 по 1966 рік працював помічником геодезиста будівельного тресту № 11 міста Термеза.

У Радянській армії з 1966 року.

Член КПРС з 1970 року.

У 1970 році закінчив Ташкентське вище танкове командне училище.

З 1970 року служив командиром взводу плаваючих танків, командиром роти бронетанкових розвідувально-дозорних машин та командиром розвідувальної роти окремого розвідувального батальйону танкової дивізії, а в 1974—1975 роках — начальником штабу танкового батальйону танкового полку. Служив у Південній групі військ і Туркестанському військовому окрузі.

У 1978 році закінчив Військову академію імені Фрунзе.

У грудні 1979 — грудні 1980 року — заступник командира 70-ї окремої гвардійської Червонопрапорної мотострілецької бригади (місто Кандагар, Афганістан).

У грудні 1980 — 1982 року — командир 180-го Червонопрапорного мотострілецького полку 108-ї Невельської Червонопрапорної мотострілецької дивізії (місто Кабул, Афганістан).

У 1982—1986 роках — командир мотострілецького полку, начальник штабу мотострілецької дивізії, командир мотострілецької дивізії Червонопрапорного Одеського військового округу.

У 1988 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР імені Ворошилова.

У 1988—1989 роках — начальник штабу загальновійськової армії.

У серпні 1989 — вересні 1991 року — командувач 35-ї загальновійськової армії Червонопрапорного Далекосхідного військового округу.

У вересні 1991 — серпні 1992 року — 1-й заступник командувача військ Забайкальського військового округу.

У серпні 1992 — липні 1994 року — начальник Головного управління підготовки і розподілу кадрів Міністерства оборони Російської Федерації — заступник міністра оборони Російської Федерації. У липні 1994 — вересні 1996 року — начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони Російської Федерації — заступник міністра оборони Російської Федерації.

У 1996—1997 роках — генерал-інспектор Головної військової інспекції Міністерства оборони Російської Федерації.

З 1997 року — у запасі. Проживав у Москві, похований на Троєкурівському цвинтарі.

• Лейтенант (25.07.1970)
• Старший лейтенант (17.08.1973)
• Капітан (8.09.1976)
• Майор (26.09.1979)
• Підполковник (25.12.1981)
• Полковник (3.12.1983)
• Генерал-майор (30.04.1988)
• Генерал-лейтенант (29.06.1990)
• Генерал-полковник (19.04.1993)

• Герой Радянського Союзу (20.09.1982)
• Орден Леніна (20.09.1982)
• Орден Червоної Зірки
• Орден За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР 2-го ст.
• Орден За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР 3-го ст.
• Медалі

• Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.

• [1]