| село Виповзки | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Бориспільський район | ||||
| Тер. громада | Ташанська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA32040170020061257 | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 526 | ||||
| Площа | 2,33 км² | ||||
| Густота населення | 225,75 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 08443 | ||||
| Телефонний код | +380 4567 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°3′48″ пн. ш. 31°40′0″ сх. д. / 50.06333° пн. ш. 31.66667° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
100 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 08460, Київська обл., Бориспільський р-н, с.Ташань, вул. Центральна, 7а | ||||
| Карта | |||||
  Виповзки | |||||
 Виповзки | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Ви́повзки — село в Україні, у Ташанській сільській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 526 осіб.
В складі Ташанської сільської громади
Виповзки були одним з перших сіл, які увійшло до Ташанської громади. Увійшло до Ташанської громади 30 червня 2019 року. Розвиток в 2020 році не відбувався через не включення громади до держбюджету. За рахунок та сприяння громади в 2021 році у Виповзькій школі було встановлено пожежну сигналізацію. В жовтні 2021 року встановлено "Активний парк" Ташанської громади у Виповзках. В 2022 році проведено капітальний ремонт вулиці Квіткова.
Освіта.
Також до Виповзького гімназії підвозять дітей 5-9 класів з Малої Каратулі та Воскресінського, бо Малокаратульський заклад був пониженний до початкової школи. Підвозять(?)Учні з с. Помоклі 1-9 класів, але не всіх, дехто навчається у Полого-Вергунівському ліцеї. У школу було поставлено також ноутбуки завдяки сприянню громади.
Медицина. У селі функціонує ФАП, амбулаторія знаходиться у Помоклях.
У 2023 році заплановано ремонт будинку культури та ремонт харчоблоку гімназії. Розробляється генеральний план населеного пункту.
Географія
Село Виповзки розташоване в Південно-Східній частині Київської області за 15 км від міста Переяслав та за 25 км кілометрів від залізничної станції Яготин.
Історія
Станом на 1930 рік в селі Виповзки 238 дворів та мешкав 1541 житель. 1930 людей насильно зігнали у колгосп «Червоний шлях». Під час примусової колективізації 6 сімей незаконно позбавлено майна та депортовано (мовою совєцького криміналу — розкуркулено). Під час штучного голодомору комуністи убили 600 осіб, поіменно встановлено 467 чоловік, причому 1932 убито 43 жителі, 1933-го — 424. Поховані загиблі на сільському кладовищі.[1]
У селі в 2012 відновлена Свято-Троїцька церква[2] УПЦ КП (нині ПЦУ). Була освячена Патріархом Київським та всієї Руси-України Філаретом[3].
Про історію походження села існує легенда, нібито ще в сиву давнину по річці Сувгиря ішов корабель, який зазнав аварії в цій місцевості і почав тонути. Пасажири, які на ньому були, врятувалися вплав і виповзли з води на берег, де й спорудили собі якісь тимчасові житла. А поселення, засноване людьми, які буквально виповзли з води, згодом почали називати Виповзки. Існує ще одна досить типова версія: нібито у другій половині 17 ст. тут оселився козак на ймення Виповзок. Від того і назва села пішла.
Виповзки — козаче село. Адже із заходу на південний схід повз нього проходив відомий Лубенський шлях — на той час головна дорога, якою пересувалися козацькі війська, йдучи із півдня на війну з поляками та шведами. Дехто з них, повертаючись з походу, й оселився у навколишніх місцях, що їм сподобалися. За переказами, одними в перших нинішні Виповзки заселили козаки Чепіга, Нестеренко, Кочубей.
Є на мапі 1787 року[4]
До революції 1917 року навколишні землі належали пану Гурлаку. На ту пору в селі налічувалось 300 дворів, 2500 жителів. В селі була своя пристосована школа, де вчили дітей російською мовою. У 1927 році громада Виповзок спорудила окремі приміщення для школи та сільського клубу. У 1929 році тут організований колгосп «Червоний Жовтень». Найбільшого розквіту село зазнає, як не дивно, в останні роки періоду так званого розвинутого соціалізму. У 1987 році місцевий колгосп, на той час він звався «імені 27-го з'їзду КПРС», очолив Віктор Ларіонович Глоба. У продовж наступних шести років Виповзки активно розбудовувалися: в селі проведена газифікація, зроблені дороги з твердим покриттям, споруджено цілий рад громадських приміщень колгоспу, зводиться житло для молодих спеціалістів. У цей же час будується і приміщення нової сучасної школи. Нині там же працює і дитячий садок. Після реформування колективного господарства сільсько — господарське виробництво села переживало період занепаду. Відродження почалося з 2006 року, коли паї селян взяв в оренду керівник уже нової генерації Олександр Ярема.
Адміністративно територія Виповзок належала до Помоклівської спочатку волості, а тоді сільської ради. Окрема Виповзька сільська рада була утворена відповідно до рішення Київської обласної ради у вересні 1990 року. З 2020 року належить до Ташанської сільської громади. На сьогодні кількість жителів села становить 506 жителів.
Див. також
Джерела
- ↑ Національна книга пім'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ Патріарх Філарет освятив Троїцький храм у с. Виповзки. Архів оригіналу за 3 травня 2013. Процитовано 4 червня 2012.
- ↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
