Виленський Дмитро Гермогенович
Народився	19 червня (1 липня) 1892[1][2][3] Шепетівка, Ізяславський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер	13 лютого 1960(1960-02-13)[1][2][3] (67 років) Москва, СРСР
Поховання	Введенське кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	ботанік, геолог, педолог, викладач університету
Галузь	педологія (ґрунтознавство)[4], геоботаніка[4], ботаніка[4] і флористика[4]
Заклад	Державний біотехнологічний університет МДУ
Науковий ступінь	доктор геолого-мінералогічних наук[d] і доктор біологічних наук

Виленський Дмитро Гермогенович (18(30).06.1892, м. Шепетівка Волинської губернії, нині Хмельницька область — 13.02.1960, Москва) — ґрунтознавець, геоботанік, флорист. Доктор геолого-мінералогічних наук, професор, член-кореспондент Чехословацької АН (1947), професор ботаніки [[ Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва|Харківського сільськогосподарського інституту]] (1924–30) та професор ґрунтознавства Київського меліоративного інституту (1930–33); професор ґрунтознавства, завідувач кафедри геології ґрунтів Московського університету (1933—1960).

Вивчав засолені ґрунти (солонці та солончаки) та їх генезис, результати досліджень яких узагальнив у монографії 1924 р.^[5]. Низку пізніших публікацій присвятив засоленим ґрунтам України, Азербайджану, США тощо. Досліджував також рослинність пісків.

Став автором підручника «Ботаніка» (Х., 1928), який був неодноразово перевиданий; був співредактором журналу «Почвоведение».

За власною методикою разом із Г. Маховим зібрав колекцію ґрунтів України, що була представлена на 1-му Міжнародному ґрунтознавчому конгресі у Вашингтоні.

• Аналогические ряды в почвообразовании и их значение для построения генетической классификации почв. Тифлис, 1924.
• Alkali soils of Ukraina // Мат. дослідж. ґрунтів України. 1927. № 6.
• Агропочвенные работы на Украине // Почвоведение. 1931. № 5–6.
• Агроинвентиризация почв в УССР // Там само. 1933. № 2.
• Русская почвенно-картографическая школа и ее влияние на развитие мировой картографии почв. Москва; Ленинград, 1945; Почвоведение: Учеб. Москва, 1950; 1954; 1957.
• История почвоведения в России. Москва, 1958.
• География почв. Москва, 1961.

• Ковальська К. В. Життєвий і творчий шлях Д. Г. Віленського / К. В. Ковальська // Історичні записки: зб. наук. праць / Луганський держ. аграр. ун-т. — Луганськ, 2007. — Вип. 13. — С. 74-89.
• Виленский, Дмитрий Гермогенович // Русские ботаники. Биографо-библиографический словарь / Сост. С. Ю. Липшиц; отв. ред. акад. В. Н. Сукачёв; Московское общество испытателей природы и Ботанический институт им. акад. В. Л. Комарова АН СССР. — М.: Изд-во Моск. об-ва испытателей природы, 1947. — Т. II. Быков — Горленко. — С. 102—104.
• Петровский И. Г., Тюрин И. В., Брежнев Д. Д., Яковлев А. С. и др. Дмитрий Гермогенович Виленский. –Земледелие. — 1960. — № 4. — С. 94-95.